Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.04.2024 р. № 1989/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватного акціонерного товариства «_______» (далі – Товариство) щодо подання до контролюючого органу звіту про управління, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких запитань:

1. Чи є звіт про управління складовою частиною фінансової звітності, що подається до податкового органу?

2. Чи виникає у Товариства обов’язок подання до контролюючих органів звіту про управління?

3. Чи нараховуються штрафні санкції за неподання (несвоєчасне подання) до податкового органу звіту про управління?

Щодо запитань 1 – 3

Згідно з абзацами першим - третім п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно із Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Кодексу, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996.

Статтею 11 Закону № 996 визначені загальні вимоги до фінансової звітності, зокрема, порядок та строки подання фінансової звітності, звіту про управління визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків – Національним банком України.

Звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом (частина сьома ст.11 Закону № 996).

У ст. 1 Закону № 996 визначено терміни, зокрема, звіт про управління – це документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.

Відповідно до абзацу восьмого п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року
№ 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» зі змінами (далі – Порядок), підприємства (крім бюджетних установ, мікропідприємств та малих підприємств) подають разом з річною фінансовою звітністю звіт про управління. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики (абзац перший п. 2 Порядку).

Загальні вимоги до фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 07.02.2013 № 73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, зі змінами (далі – НП(С)БО 1).

Абзацом першим п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1 встановлено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860           (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка до Декларації.

У формі Декларації передбачено відображення поданих до Декларації форм фінансової звітності: Баланс (Звіт про фінансовий стан); Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід); Звіт про рух грошових коштів; Звіт про власний капітал; Примітки до річної фінансової звітності; Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати); Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати).

Враховуючи викладене вище, звіт про управління не є складовою фінансової звітності, і відповідно обов’язку подання його контролюючим органам разом з Декларацією, нарахування штрафних санкцій за неподання (несвоєчасне подання) звіту про управління до контролюючого органу  законодавством не визначено.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).