Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.04.2024 р. № 1991/ІПК/99-00-07-06-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду
звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «_____________»
(далі –Товариство) від __.__.____ № ________стосовно періоду проведення документальної перевірки з урахуванням запровадження мораторію на проведення документальних перевірокта, керуючись статтею 52 глави 3
розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що виникла необхідність у роз’ясненні норм податкового законодавства в частині визначення періоду, що буде охоплений під час проведення документальної перевірки з урахуванням статті 102 Кодексу.

Враховуючи викладеневище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такихпитань:

«1. З огляду на положення пункту 102.1 статті 102 Кодексу та з урахуванням конституційного принципу верховенства права, що діє в Україні, а також – презумції правомірності рішення платника податків, закріпленого підпунктом статті 4 та пунктом 56.21 статті 56 Кодексу, чи вірно, що планова перевірка, призначена на червень 2024 року може охоплювати як найдавніші періоди, так і наступні звітні періоди (окремо для місячних та квартальних звітних періодів):

по податку на прибуток підприємств, ПДФО/ВЗ (квартальний звітний період) – 2-4 квартал 2021 року, 1-4 квартали 2022 та 2023 року;

по ПДВ (місячний звітний період) – з квітня/травня 2021 року (в залежності від дати початку та закінчення перевірки)?;

2. З огляду на пункт 44.3 статі 44 Кодексу Товариство не зобов’язано забезпечувати для цілей податкового законодавства і, зокрема, запланованої на червень 2024 року планової документальної перевірки зберігання документів давніших, ніж пов’язані з вищевказаними періодами?»

Стосовно питання№ 1, порушеного Товариством у листі про надання індивідуальної податкової консультації, зазначаємо таке.

Відповідно до норм статті 77 та підпункту 69.35² пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» КодексуТовариство включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на червень 2024 року як платника податків, що має критерії ризику несплати податків за результатами діяльності за 2021 рік, а саме: «рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі» та «дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази» при відсутності позитивної динаміки рівня сплати податку на прибуток за результатами діяльності за 9 місяців 2023 року.

Проведення планової документальної перевірки Товариства згідно з розділом І плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік заплановано на червень 2024 року. Період, який визначено для перевірки:з 01.07.2017 по 31.03.2024.

Предметом документальної перевірки, у тому числі планової, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Тобто, під час такої перевірки перевіряються питання дотримання платником податків вимог законодавства щодо всіх податків, зборів, внесків, платником яких є суб’єкт господарювання, у т. ч. і податок на доходи фізичних осіб, військовий збір і єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39² Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з
метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинено перебіг строків давності, передбачених
статтею 102 Кодексу (абзац одинадцятий пункту 52² підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з цим тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України
від 24 лютого 2022 року № 64/2022, «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених видів перевірок та реалізації їх матеріалів.

Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у зазначеній редакції почав діяти відповідно до Закону України
від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» з 01 серпня 2023 року та застосовується до перевірок, які зазначеним Законом дозволено проводити.

Разом з цим відповідно до підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Кодексу відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема, контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.

Тобто обрахунок строківпроведення перевірок та визначення грошових зобов’язань при проведенні документальних перевірок здійснюється з урахуванням мораторію на проведення перевірок прямопропорційно строку зупинення, оскільки строки давності, визначені статтею 102 Кодексу, збільшено, починаючи з дати дії карантину до дати завершення мораторію на проведення відповідних видів перевірок.

При цьому вимогами Кодексу не передбачено особливостей визначення періоду, який підлягає перевірці по окремих видах податків, зборів,які справляються відповідно до вимог Кодексу.

Стосовно єдиного внеску зауважимо, що відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Згідно з абзацом третім пункту 4 розділу 1 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, який перевірено попередньою перевіркою із зазначеного питання.

Стосовно питання№ 2, порушеного Товариством у листі про надання індивідуальної податкової консультації, зазначаємо таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39² цього Кодексу;

1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2
пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;

1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;

1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 та 39² цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Окремо зауважимо, що передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 Кодексу (абзац восьмий пункту 44.3 статті 44 Кодексу).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (пункт 44.6 статті 44 Кодексу).

Додатково інформуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів та матеріалів, які дають змогу ідентифікувати предмет звернення більш детально.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).