Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення( ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Товариство у зверненні зазначає, що працівник отримав протягом року декілька подарунків у натуральній формі.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань, розрахунку податку на доходи фізичних осіб, військовий збір та щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі
(п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема:
дохід у вигляді вартості отриманого, зокрема, у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1
ст. 165 ПКУ.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5
ст. 164 ПКУ (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до п.164.5 ст.164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К=100:(100–Сп), де К коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Згідно з п. 174.6 ст. 174 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку, юридичною особою або самозайнятою особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотківбазиоподаткування, зокрема, щододоходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крімвипадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору, встановлену
п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Враховуючи викладене, при наданні Товариствомдекілька дарунків фізичній особі (працівнику) в негрошовій формі в одному місяці до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаєтьсязагальна вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року, тобто положення п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються до загальної вартості дарунків у місяці.
Разом з тим, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням положень
п. 164.5 ст. 164 ПКУ. При цьому оскільки положеннями п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розділу IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, при наданні Товариством доходу у вигляді дарунків фізичній особі в негрошовій формі, то оподаткування вартості такого доходу військовим збором здійснюється без урахуванням положень п. 164.5
ст. 164 ПКУ.
При цьому Товариствоу разі виникнення доходу у фізичної особи зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені ПКУ, зокрема, щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з зазначених доходів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи організації ,інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці (далі – Закон №108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 частини першої ст.7 Закону №2464).
Відповідно до ст.2 Закону №108 визначено структуру заробітної плати, яка складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Частиною третьою ст. 2 Закону №108 передбачено, що до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені законодавчими актами нормами.
Отже, якщо виплата у формі подарунку належить до складу заробітної плати, то вартість такого подарунку у складі заробітної плати є базою нарахування єдиного внеску.
Зауважуємо, що згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |