Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.04.2024 р. № 2023/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення (   ), щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку – фізична особа уклала із (   ) (далі – Агент) Договір представництва та ліцензування (далі - Договір).  Платник податків – фізична особа отримує дохід у вигляді роялті від іноземної компанії – юридичної особи – нерезидента.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1.Чи будуть вважатись роялті, отримані платником податків у майбутньому у грошовій формі, виплати за Договором?

2. Якщо отримані платником податків у грошовій формі виплати за Договором будуть вважатись роялті, чи виникає у платника податків зобов’язання сплачувати на отриману грошову суму податок на додану вартість?

3. Якщо отримані платником податків у грошовій формі виплати за Договором будуть вважатись роялті, чи має платник податків відобразити у своїй річній декларації про доходи податок від суми, отриманої на свій розрахунковий рахунок у розмірі 9,5 відсотки (18 відсотків податок на доходи фізичних осіб, 1,5 відсотки  військовий збір та -10 відсотків знижка згідно ст. 23 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і майно, яка є чинною з 24 грудня 1996  та подати до податкової служби апостильовану довідку, а також сплатити податок з доходу за Договором в розмірі 9,5 відсотків від суми, що надійде на розрахунковий рахунок платника податків, у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату отримання такого доходу.

4. Якщо у платника податків виникає зобов’язання сплачувати за отриманні у грошовій формі виплати за Договором податок на додану вартість, то за якою ставкою?

5. Чи виникає у платника податків зобов’язання по сплаті податку на додану вартість за отримані послуги Агента за Договором?

6. Якщо у платника податків виникає зобов’язання по сплаті податку на додану вартість за отримані послуги Агента за Договором, то за якою ставкою?

7. Які додаткові податкові зобов’язання виникають у платника податків у зв’язку з цим Договором?

Питання, пов'язані із поняттям права інтелектуальної власності, регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 420 ЦКУ торговельні марки (знаки для товарів і послуг) належать до об'єктів права інтелектуальної власності.

При цьому відповідно до положень ЦКУ спосіб набуття права інтелектуальної власності на об'єкт такого права залежить від об'єкта цього права, а також одним із майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності з правом на використання цього об'єкта є виключне право дозволяти використання об'єкта (видавати ліцензії).

Статтею 6 Законом України від 01 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права» визначені об’єкти авторського права у сфері літератури, мистецтва, науки.

Підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або занадання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Відповідно до пп. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 ПКУ роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV ПКУ, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема роялті або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п.п. 170.11.¹ п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (п.п. 170.11.4 п. 170.11 ст.170 ПКУ).

При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 ПКУ.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами.

Враховуючи зазначене, якщо фізична особа – резидент України отримує дохід у вигляді роялті, нарахований нерезидентом, то сума такого доходу включається до його загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, та військовим збором 1,5 відсотки. При цьому фізична особа – резидент зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податкові зобов’язання, визначені в цій декларації. Суму річного податкового зобов'язання, визначеного у річній податковій декларації, платник податку може зменшити на суму естонського податку, сплаченого за кордоном.

Відповідно до п. 13.4 ст. 13 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).                                                        

Разом з цим, відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 ПКУ якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Підпунктом 14.1.178 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податок на додану вартість (далі – ПДВ) – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПКУ платниками ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 розділу V ПКУ; будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників ПДВ визначені ст. 181 ПКУ.

Нормами ПКУ встановлено перелік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування ПДВ, а не окремих категорій споживачів, тому і оподаткування таких операцій здійснюється не з урахуванням категорії споживачів, а залежно від наявності чи відсутності встановленої ПКУ пільги з оподаткування операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг.

При цьому поняття «постачання послуг» та «постачання товарів» визначені відповідно у п.п. 14.1.185 та п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Згідно з п.п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Тобто, якщо покупець придбаває право на використання об’єкта права інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, то винагорода (платежі) за таке використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо об’єкти права інтелектуальної власності передаються у користування, володіння та/або розпорядження чи власність, то така операція є об’єктом оподаткування на загальних підставах для особи, яка передає об’єкт такого права, оскільки відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, за ставкою податку 20 відсотків.

Згідно з умовами договору, який Вами додано до запиту на індивідуальну податкову консультацію, отриманий дохід буде вважатись роялті за умови дотримання вимог п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів та матеріалів, які дають змогу ідентифікувати предмет запиту більш детально, зокрема: ліцензій на  використання об’єкта права інтелектуальної власності, ліцензійних (субліцензійних) договорів, договорів про створення за замовленням і використанням об’єкта права інтелектуальної власності, договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, інших договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Зауважуємо, що згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.