Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.04.2024 р. № 2030/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що контрольована іноземна компанія була заснована в (…) року. Платник податків (…)набув статусу контролюючої особи. Звітний період іноземної компанії розпочався у (…) року та закінчується у (…)року та відповідно граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи потрібно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи,
Звіт про контрольовані іноземні компанії у 2023 році? Чи потрібно подавати скорочену форму Звіту про контрольовані іноземні компанії та декларацію про майновий стан і доходи у 2023 році? Чи потрібно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи та Звіт про контрольовані іноземні компанії
у 2024 році?

2. Якщо фінансовий рік контрольованої іноземної компанії іноземній юрисдикції не дорівнює календарному році, то за який період потрібно брати середньозважений курс для розрахунку доходу по контрольованій іноземній компанії?

3. Хто повинен завіряти копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії?

4. Чи потрібно подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії та податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо контрольована іноземна компанія
у звітному періоді не отримувала прибуток?

Щодо питань першого, четвертого

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу).

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про контрольовані іноземні компанії в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації
з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств
за наступний звітний (податковий) період.

Отже, контролююча особа зобов’язана подати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річноїдекларації про майновий стан і доходиза відповідний календарний рік.

З огляду на зазначене та з урахуванням обставин, викладених у Вашому зверненні, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про контрольовані іноземні компанії до 01.05.2025 за 2024 звітний рік одночасно з поданням копій фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та річної декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік.

Щодо питання другого

Норма підпункту 39².3.4 пункту 39².3 статті 39² Кодексу встановлює, що скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений
в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) за звітний (податковий) період.

Проте, на сайті НБУ публікується середній (не середньозважений) офіційний курс гривні щодо іноземних валют за період (щомісячний та щорічний).

Водночас у листі НБУ від 22.03.2004 № 13-410/1390 «Щодо визначення середньорічного курсу» зазначається, що середньозважений курс гривні до іноземних валют за місяць визначається за такою формулою:

∑=Ki*niN, деКi – значення курсу в періоді, ni – кількість днів у періоді,
i – індекс періоду, протягом якого курс не змінювався.

Таким чином, існує правова невизначеність щодо методології перерахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії з іноземної валюти
в гривню та відображення його у Звіті про контрольовані іноземні компанії, що
у свою чергу, позбавляє можливості правильного застосування положень
статті 39² розділу І Кодексу, зокрема, щодо достовірності відображення інформації у Звіті про контрольовані іноземні компанії.

З огляду на зазначене, питання щодо курсу перерахунку валюти фінансової звітності іноземної компанії в гривню для цілей графи 21.2 Звіту про контрольовані іноземні компанії потребує погодження з Міністерством фінансів України як головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, що здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).

Щодо питання третього

Кодексом, як законом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, не встановлено порядку засвідчення копій документів, а норма
підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України від 05 червня 2014 року № 1315-VII «Про стандартизацію»,
із змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, що Порядок засвідчення копій документів визначений
пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набрав чинності 01.09.2021.

Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Абзацом першим пункту 42.6 статті 42 Кодексу встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», зі змінами та доповненнями, (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація
в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Одним із таких реквізитів є електронний підпис,який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.

Таким чином, контролююча особа зобов’язана податидо контролюючого органу копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом про контрольовані іноземні компанії засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису та такий документ матиме юридичну силу, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності контрольованої іноземної компанії.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.