Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2024 р. № 2044/ІПК/26-15-24-01-13-08

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків – фізична особа – підприємець повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи. Між платником та юридичною особою було укладено договір про надання послуг, предметом якого є надання послуг юридичною особою за винагороду (сприяння укладенню договорів купівлі – продажу товарів між платником податків та користувачами за допомогою додатку та організації доставки замовлених товарів кур’єрами), а фізична особа – підприємець зобов’язується приймати та оплачувати винагороду за вищевказані агентські послуги.

Юридична особа має намір перераховувати кошти, отримані від користувачів за придбані товари в додатку, на користь фізичної особи – підприємця за вирахуванням винагороди, належної товариству.

У зв’язку з цим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, порушення умови перебування на спрощеній системі оподаткування в розумінні п. 291.6 ст. 291 Кодексу, якщо юридична особа самостійно утримує свою винагороду з суми грошових коштів, отриманих за придбані товари та перераховує фізичній особі – підприємцю грошові кошти за поставлені товари за вирахуванням винагороди?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання регламентуються главою 31 (ст. ст. 295 – 305) Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Згідно зі ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Згідно зі ст. 301 ГКУ відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Зважаючи на викладене, за агентським договором клієнт за надані послуги розраховується безпосередньо з суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, а комерційний агент отримує винагороду за надання посередницьких послуг виключно від вказаного суб’єкта господарювання.

При цьому згідно з п. 291.6 ст. 291 Кодексу здійснювати розрахунки платники єдиного податку першої – третьої груп можуть виключно в грошовій формі. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6 ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (пп. 4 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі отримувати оплату за відвантажені товари у вигляді виконання на їх користь робіт або надання послуг, іншим способом ніж грошовим.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.