Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2024 р. № 2055/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Акціонерного товариства комерційного банку (далі – Банк) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання застосування ставок земельного податку (далі – Податок) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Банк поінформував, що згідно зі статутом є державним банком, використовує земельні ділянки на праві постійного користування (далі – Ділянки), та просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Чи повинен Банк при розрахунку Податку за Ділянки керуватися нормою п. 274.2 ст. 274 Кодексу, застосовуючи ставку Податку у розмірі не більше 12 відс. від нормативної грошової оцінки (далі – Оцінка), якщо така ставка встановлена органом місцевого самоврядування, або на Банк поширюється виключення норми цього пункту – крім державної форми власності ?

2. Чи повинен Банк при розрахунку Податку за Ділянки керуватися виключно граничними розмірами ставок, передбаченими п. 274.1 ст. 274 та п. 277.1 ст. 277 Кодексу ?

Питання 1.

Ставки місцевих податків і зборів, зокрема плати за землю та пільги щодо Податку, що сплачується на відповідній території, встановлюють органи місцевого самоврядування у своїх рішеннях з урахуванням меж ставок, визначених Кодексом (п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 та п. 284.1 ст. 284 Кодексу).

Статтею 274 Кодексу визначені граничні межі ставок Податку за земельні ділянки, Оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). При цьому, п. 274.2 ст. 274 Кодексу обмеження щодо розміру ставки Податку визначено не більше 12 відс. від Оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), а ст. 277 Кодексу передбачені граничні межі ставок Податку за земельні ділянки, Оцінку яких не проведено.

Згідно з реєстраційними даними Державної податкової служби України Банк є акціонерним товариством (код класифікації – 230), єдиним акціонером, якому належить 100 відс. акцій, є держава.

Порядок створення, діяльності, припинення та виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів регулюються Законом України «Про акціонерні товариства», з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними законами щодо таких акціонерних товариств, зокрема для державних акціонерних товариств, єдиним засновником та акціонером яких є держава (част. друга ст. 1 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Земельним кодексом визначено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (част. друга ст. 92 Земельного кодексу України).

З наведеного вбачається, що Банк є суб’єктом господарювання державної форми власності, тому для нього не застосовується норма п. 274.2 ст. 274 Кодексу. Податкові зобов’язання з Податку нараховуються відповідно до ставок Податку, встановлених у відповідних рішеннях органів місцевого самоврядування.

Питання 2.

При обчисленні податкових зобов’язань з Податку за користування Ділянками, Оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), Банк має застосовувати ставки Податку, встановлені відповідним рішенням органу  місцевого самоврядування у розмірах, які визначені згідно з нормою п. 274.1 ст. 274 Кодексу, а за Ділянки, Оцінку яких не проведено – у розмірах ставок Податку, визначених відповідно до п. 277.1 ст. 277 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).