Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2024 р. № 2059/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо застосування ставки податку на додану вартість (далі – ПДВ) у розмірі 7 відс. до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо ставки оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), якщо:

а) фізична особа – підприємець надає такі послуги іншій юридичній чи фізичній особі платнику ПДВ з розміщення гостей терміном від одного до декількох днів;

б) фізична особа – підприємець надає такі послуги іншій юридичній чи фізичній особі платнику ПДВ з розміщення на постійній основі терміном від одного місяця та більше.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу I Кодексу).

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 розділу I Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму визначено Законом України
від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» (далі – Закон № 324).

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму визначено Законом України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» (далі – Закон № 324).

Питання надання юридичними та фізичними особами послуг з тимчасового розміщення (проживання) регулюються Порядком надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 № 297 «Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)» зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 297).

Згідно зі ст. 1 Закону № 324 з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 квітня 2021 року № 1441-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо розширення кола суб’єктів надання готельних послуг», які введені в дію з 01 квітня 2023 року:

готель – це засіб тимчасового розміщення, що складається з шести і більше номерів та в якому суб'єктом господарювання надаються готельні послуги. Види готелів визначаються Кабінетом Міністрів України;

засіб тимчасового розміщення – єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення діяльності з надання послуг з тимчасового розміщення;

готельна послуга – дії (операції) суб'єкта господарювання з тимчасового розміщення споживача шляхом надання номера (місця) в готелі, а також додаткові послуги, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;

послуга з тимчасового розміщення – дії (операції) суб'єкта господарювання з тимчасового розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового розміщення, а також інші послуги, безпосередньо пов'язані з тимчасовим розміщенням.

Відповідно до п. 3 Порядку № 297 послуги з тимчасового розміщення (проживання) – це діяльність юридичної та фізичної особи з надання місця для ночівлі у засобі розміщення за плату, а також інша діяльність, пов'язана з тимчасовим розміщенням (проживанням), передбачена законом.

До послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належать, зокрема розміщення осіб, з якими укладається договір про наймання житла на строк, що перевищує один місяць (для курортів строк визначається місцевими органами виконавчої влади) (п. 4 Порядку № 297).

Частиною другою ст. 55 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначено, що суб’єктами господарювання є:

господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту України
від 11.10.2010 № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) (далі – ДК 009:2010), відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 193.1 ст. 193 розділу V Кодексу операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються ПДВ за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків застосовується до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, в тому числі з 01 квітня 2023 року суб’єктами господарювання, які є громадянами України, що зареєстровані відповідно до закону як підприємці та здійснюють господарську діяльність, яка відповідає класу 55.10 група 55 КВЕД
ДК 009:2010).

При цьому розміщення осіб з якими укладається договір про наймання житла на строк терміном від одного місяця та більше не належать до послуг з тимчасового розміщення (проживання), а тому оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.