Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ (далі – Товариство), надісланого листом Головного управління ДПС у м. Києві, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення, Товариство є платником єдиного податку третьої групи, здійснює діяльність згідно КВЕД 58.14 – видання журналів і періодичних видань. Цей клас включає видання журналів і періодичних видань, які виходять менше чотирьох разів на тиждень. Видання може бути здійснене як у друкованому, так і в електронному вигляді, у т.ч. у мережі Інтернет. Товариство також надає послуги по обробленню даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність; веб-портали (КВЕД 63.12). Цей клас включає: керування веб-сайтами, які використовують пошукові механізми задля створення та підтримки великих баз даних Інтернет-адрес і контенту в зручному для пошуку форматі, керування іншими веб-сайтами, що функціонують як портали в мережі Інтернет, таких як медіа сайти, що періодично поновлюють інформаційний контент.
Товариство планує здійснювати продаж журналів власного виробництва в електронному вигляді, у т. ч. в мережі Інтернет за допомогою сервісу LiqPay та в зв’язку з наведеним вище обставинами звернулось до контролюючого органу із наступними питаннями (в контексті звернення):
1. Чи потрібно застосовувати РРО при отриманні грошових коштів за допомогою сервісу LiqPay від продажу журналів як продукції власного виробництва в електронному вигляді, у т.ч. в мережі Інтернет?
2. Чи розповсюджується в цьому випадку пільга про не застосування РРО згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?
3. Чи розповсюджується в цьому випадку пільга про не застосування РРО згідно п. 14 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?
Щодо питання 1, 3
З питань трактування та можливості віднесення тих чи інших продуктів до банківських систем дистанційного обслуговування чи сервісів переказу коштів ДПС керується листом Національного банку України від 13.01.2021 № 57-0010/2314 (вх. ДПС № 2024/5 від 13.01.2021) та листом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від 29.12.2021 № 04-32/10-2021/408420 (вх. ДПС № 1039/2 від 30.12.2021), відповідно до яких: «система дистанційного обслуговування» є продуктом банку, що пропонується/ надається банком своїм клієнтам (фізичним особам/СГ) та який надає можливість клієнтам без фізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціювання переказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжних доручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема, платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, і т.ін).
Банківська система дистанційного обслуговування може бути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).
Сервіси переказу коштів – продукт банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків (далі – НФУ), який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам/СГ), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.
Сервіс переказу коштів може бути реалізований на офіційному сайті банку/ НФУ в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку/ НФУ та/або у вигляді програмного забезпечення/платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта банку/ НФУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше)».
Відповідно до пільги, передбаченої пунктом 14 статті 9 Закону № 265, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Поряд із цим, підпунктом 14.1.565 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено таке поняття як електронні послуги, відповідно до якого ними є послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належить постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу.
Також, згаданий пункт Кодексу містить виключення за яких, вказані у ньому послуги не відносяться до електронних, зокрема, це:
постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги);
постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг.
Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1, 3 повідомляємо, що вказаний Товариством сервіс LiqPay для приймання оплати в мережі інтернет віднесений до сервісів переказу коштів у розумінні пункту 14 статті 9 Закону № 265.
За умови надання Товариством електронних послуг та з урахуванням усіх особливостей та виключень, визначених підпунктом 14.1.565 пункту 14.1 статті 14 Кодексу застосовування РРО/ПРРО при отриманні оплати від надання електронних послуг з продажу журналів через вказаний у зверненні сервіс та йому аналогічні, не є обов’язковим.
Поряд із цим, звертаємо увагу, що із аналізу синтаксичної конструкції, використаної законотворцем у пункті 14 статті 9 Закону № 265, вбачається, що зазначена пільга щодо можливості незастосування РРО або програмних РРО поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері надання послуг та розрахунки за надані послуги проводять «виключно» за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, а тому зазначена пільга втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.
Окрім того, у разі продажу журналів в паперовій формі та/або на флеш – накопичувачах, дисках, тощо, РРО/ПРРО при продажу товарів застосовується на загальних підставах.
Щодо відповіді на питання 2.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
Враховуючи викладене вище повідомляємо, що пільга про не застосування РРО при продажу журналів власного виробництва та отриманні грошових коштів за допомогою сервісу LiqPay не може бути застосована, так як вона стосується лише проведення розрахунків у касах підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |