Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2024 р. № 2078/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань оподаткування операцій з цінними паперами та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, Товариство (Інвестор/Продавець) зазначає, що було укладено Договір про викуп цінних паперів інституту спільного інвестування. Викуп цих цінних паперів здійснює Емітент (Покупець). Предмет викупу – акції корпоративного інвестиційного фонду прості іменні, форма існування цінних паперів – бездокументарна.

Відповідно до Договору Товариством (Інвестором/Продавцем) було перераховано на рахунок в цінних паперах, відкритий у депозитарній установі, всі передбачені Договором цінні папери в одному звітному кварталі. Ці цінні папери були оплачені Емітентом (Покупцем) частково. В іншому звітному кварталі між Сторонами було укладено додатковий договір про повернення Емітентом (Покупцем) неоплачених цінних паперів.

Повернення цінних паперів здійснювалося Емітентом (Покупцем) на рахунок Товариства (Інвестора/Продавця) у цінних паперах, відкритий у депозитарній установі.

При цьому Товариство зазначає, що не є емітентом цінних паперів, та вважає, що на нього не розповсюджуються вимоги п.п. 1 п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

У зв’язку з чим Товариство просить надати консультацію з наступних питань:

1. Чи повинно Товариство, яке не є емітентом  цінних паперів, у звітному періоді, в якому здійснилось повернення Емітентом (Покупцем) неоплачених цінних паперів на рахунок Товариства в цінних паперах відкритий у депозитарній установі, здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування за загальними правилами, встановленими п. 141.2 ст. 141 Кодексу?

2. Чи повинно Товариство,  яке не є емітентом  цінних паперів, у звітному періоді, в якому здійснювалось повернення Емітентом (Покупцем) неоплачених цінних паперів на рахунок Товариства у цінних паперах відкритий у депозитарній установі, здійснювати перерахунок своїх доходів?

Щодо питань 1, 2.

Підтвердження прав на цінні папери та прав за цінними паперами регламентує ст. 8 Закону України від 06.07.2012 № 5178-VІ «Про депозитарну систему України», згідно з частиною першою якої підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача – обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Особливості управління активами інститутів спільного інвестування, а також емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування визначені Законом України від 05.07.2012 № 5080-VІ «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080).

Так, відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 5080 викуп цінних паперів інституту спільного інвестування – сплата емітентом інвестору вартості частини чистих активів пропорційно кількості цінних паперів інституту спільного інвестування, що належать інвестору, з припиненням права власності інвестора на такі цінні папери.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством (ст. 5 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку капіталу та організованих товарних ринків»).

Відповідно до пунктів 48-50 частини четвертої Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1063/2011, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань затверджує типові договори щодо діяльності, пов'язаної зі зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них;  затверджує правила та операційні стандарти клірингу і розрахунків за угодами щодо цінних паперів; встановлює за погодженням із Національним банком України і Міністерством фінансів України правила та операційні стандарти грошового клірингу і розрахунків за операціями з цінними паперами.

Отже питання порядку обліку цінних паперів в бездокументарній формі належить до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Водночас повідомляємо, що Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.07.2013 № 1338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України  28.08.2013 за № 1475/24007, затверджено Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування (далі -  Положення № 1338).

Пунктом 7 розділу ІІ Положення № 1338 визначено, що придбання цінних паперів інституту спільного інвестування, крім випадку, передбаченого п. 3 розділу IV, здійснюється за ціною, що визначається, виходячи з розрахункової вартості цінного папера інституту спільного інвестування на день надходження коштів на рахунок такого інституту. У заявці на придбання зазначається сума коштів, на яку придбаваються цінні папери інституту спільного інвестування.

Кількість цінних паперів інституту спільного інвестування, які придбаваються інвестором, визначається шляхом ділення сплаченої інвестором суми на ціну одного цінного папера інституту спільного інвестування, визначену на день надходження коштів на рахунок такого інституту.

Розділом VII  Положення № 1338 визначені положення щодо викупу цінних паперів інституту спільного інвестування.

Порядок викупу цінних паперів інституту спільного інвестування установлюється регламентом інституту спільного інвестування (п. 2 Розділу VII Положення № 1338).

Викуп цінних паперів інституту спільного інвестування, крім випадку ліквідації зазначеного інституту, здійснюється, виходячи з розрахункової вартості цінного папера інституту спільного інвестування на день зарахування таких цінних паперів на рахунок емітента. У заявці зазначається кількість цінних паперів інституту спільного інвестування, що пред'являються до викупу (п. 3 Розділу VII Положення № 1338).

Розрахунки при викупі цінних паперів інституту спільного інвестування здійснюються шляхом сплати інвестору відповідної суми коштів, крім викупу цінних паперів біржового інституту спільного інвестування. Розрахунки при викупі цінних паперів біржового інституту спільного інвестування можуть здійснюватися у відповідній пропорції активами зазначеного інституту (п. 5 Розділу VII Положення № 1338).

Строк між списанням (переказом) цінних паперів інституту спільного інвестування на користь емітента відповідно до заявки на викуп та здійсненням розрахунків у грошовій формі не повинен перевищувати семи робочих днів (п. 6 Розділу VII Положення № 1338).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлено п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 Кодексу передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (п.п. 141.2.4 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п.п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Водночас, положення п. 141.2 ст. 141 Кодексу не поширюються, зокрема, на операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів (п.п. 1 п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Отже, операції з продажу інвестором цінних паперів емітенту та подальшого повернення частини таких цінних паперів емітентом враховуються у такого інвестора при визначенні окремого загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних положень стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності згідно з вимогами п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). 

Отже, з питання відображення у бухгалтерському обліку операцій з продажу цінних паперів та подальшого повернення частини таких цінних паперів, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).