Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань, пов’язаних з передачею в оренду сонячної електростанції, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Товариство за договором оперативної оренди планує передати сонячну електростанцію в оренду іншому підприємству на визначений строк для цільового використання в господарській діяльності (генерація і використання електричної енергії орендарем). Вартість орендної плати за договором планується встановити за формулою, яка прив’язана до сегменту ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу за вільними конкурентними цінами.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1) чи відповідає вказана операція визначенню оперативного лізингу (оренди), наведеному у підпункті «а» підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ?;
2) чи є вимоги ПКУ, які визначають наявність додаткових документів (крім договору оренди та акту прийому-передачі), які підтверджують, що об’єкт оренди переданий на термін дії договору орендарю і використовується ним за цільовим призначенням?;
3) чи відповідає порядок визначення орендної плати, який планується передбачити у договорі оренди, умовам статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) та визначенню, наведеному у підпункті «а» підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Згідно зі статтями 6 та 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно зі статтею 762 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку затверджені постановою Національної комісії; що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018, № 308 (далі – Правила).
Відповідно до пункту 1.1.1 глави 1.1 розділу І Правил ці Правила визначають взаємовідносини, що виникають між учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку (далі - учасник РДН/ВДР) та оператором ринку (далі - ОР), а також визначають порядок реєстрації учасників РДН/ВДР, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) і внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), порядок організації та проведення торгів РДН і торгів ВДР, порядок визначення ціни на електричну енергію, проведення розрахунків на РДН і ВДР, визначення вартості послуг ОР та порядок їх оплати, розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між ОР та учасниками РДН/ВДР, порядок внесення змін до Правил.
Згідно з пунктом 1.1.5 глави 1.1 розділу І Правил алгоритм РДН - алгоритм визначення ціни та обсягів купівлі-продажу електричної енергії, що реалізує принцип граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції та для цілей інтеграції з європейськими ринками електричної енергії є сумісним з алгоритмом цінового об'єднання регіонів;
учасник РДН/ВДР - учасник ринку, який уклав з ОР договір про участь у ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку у порядку, установленому Правилами;
доба постачання - доба, в якій відбувається фізичне постачання обсягів електричної енергії, визначених за результатами торгів на РДН/ВДР.
Відповідно до підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ лізингова операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) - передача основних засобів у володіння та користування фізичним та/або юридичним особам (лізингоодержувачам) за плату та на визначений строк.
Лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу, операцій із зворотного лізингу.
Лізингові операції поділяються на:
а) оперативний лізинг (оренда) - операція юридичної чи фізичної особи (лізингодавця/орендодавця), за якою лізингодавець/орендодавець передає іншій особі (лізингоодержувачу/орендарю) основні засоби, придбані або виготовлені лізингодавцем/орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом;
б) фінансовий лізинг - господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов'язані з правом володіння та користування об'єктом фінансового лізингу
в) зворотний лізинг - операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій установі (лізингодавцю) з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою (лізингоодержувачем) в оперативний лізинг (оренду) або фінансовий лізинг.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Пунктом 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною (20 відсотків).
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1, 3
Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. Отже, платник податку має самостійно, виходячи із укладених договорів та суті здійснюваних ним операцій, відповідно до даних бухгалтерського обліку та первинних документів, визначати, чи відповідають операції з постачання послуг, що здійснюються таким платником податку, визначенню оперативного лізингу (оренди), наведеному у підпункті «а» підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, та чи відповідає порядок визначення орендної плати, який планується передбачити у договорі оренди, умовам статті 762 ЦКУ.
Щодо питання 2
Подання документів, у тому числі додаткових, які підтверджують, що об’єкт оренди переданий на термін дії договору орендарю і використовується ним за цільовим призначенням нормами ПКУ не передбачено.
Разом з тим ДПС повідомляє, що в межах надання індивідуальної податкової консультації ДПС не здійснює аналіз господарських операцій платника та не проводить оцінку сутності таких операцій, яка може бути досліджена під час проведення документальної перевірки платника податку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |