Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.04.2024 р. № 2118/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Акціонерного товариства «_______» (далі – Банк) щодо окремих питань коригування фінансового результату до оподаткування при формуванні резервів (забезпечень), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  у межах компетенції повідомляє.

Відповідно до наданої у зверненні Банку інформації розглядається питання проведення господарської операції зі зменшення статутного капіталу Банку у разі прийняття загальними зборами акціонерів рішення про зменшення статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій та спрямування такої суми на збільшення загальних резервів Банку з метою подальшого використання для покриття збитків минулих років.

Повідомляється про направлення Банком запиту до Національного банку України з приводу відображення зазначеної господарської операції у бухгалтерському обліку, у відповідь на який отримано підтвердження щодо застосування відповідних бухгалтерських проводок. 

У зв’язку із викладеним вище платник податків звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із такого запитання:

чи необхідно Банку як платнику податку на прибуток застосовувати різницю шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування на суму зменшення статутного капіталу Банку, яка направляється на збільшення загальних резервів Банку, з подальшим спрямуванням загальних резервів або їх частини на покриття збитків минулих років, якщо таке рішення буде прийнято єдиним акціонером Банку?

Відповідно до частини першої ст. 18 Закону України від 27 липня 2022 року № 2465-IX «Про акціонерні товариства» (зі змінами) розмір статутного капіталу акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодекс об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) встановлено ст. 139 Кодексу.

Порядок врахування резервів банків та небанківських фінансових установ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу (п.п. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

При цьому, як встановлено п.п. 139.3.5 п. 139.3 ст. 139 Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням банками та небанківськими фінансовими установами резервів (забезпечень), у тому числі за наданими зобов’язаннями з кредитування, гарантіями, поручительствами, акредитивами, акцептами, авалями, крім резервів, зазначених у попередніх підпунктах п. 139.3 ст. 139 Кодексу, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 Кодексу.

Так, п. 139.1 ст. 139 Кодексу визначено різниці, що виникають при формуванні забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат.

Відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується згідно з п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу:

 на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

 на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, Кодексом не передбачено різниць для коригування банком фінансового результату до оподаткування на суму зменшення статутного капіталу Банку у законодавчо встановленому порядку, яка направляється на збільшення загальних резервів банку, з подальшим спрямуванням загальних резервів або їх частини на покриття збитків минулих років за умови, що не передбачається використання такої збільшеної суми загальних резервів банку для відшкодування наступних (майбутніх) витрат.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Національному банку України та банках встановлюється Національним банком України відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996) та міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац перший частини третьої ст. 6 Закону № 996).

Тож питання бухгалтерського обліку операцій зі зменшення статутного капіталу банку у сумі, яка направляється на збільшення загальних резервів банку, з подальшим спрямуванням загальних резервів або їх частини на покриття збитків минулих років при визначенні фінансового результату до оподаткування належать до компетенції Національного банку України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).