Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.04.2024 р. № 2170/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність з продажу товарів, у тому числі через мережу Інтернет із використанням служб доставки. У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахункових за товари (послуги)Підприємець звернулась до податкового органу із наступними запитаннями:

1.   Чи є описаний у зверненні спосіб розрахунків із покупцями за продані товари розрахунковою операцією?

2.   Чи потрібно Підприємцю у такому випадку при продажі товарів застосовувати ресторатори розрахункових операцій та/або програмні ресторатори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та надавати покупцям фіскальні касові чеки?

3.   Чи потрібно Підприємцю у такому випадку при продажі товарів у мережі інтернет застосовувати РРО/ПРРО та надавати покупцям фіскальні касові чеки?

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Звертаємо увагу, що наведені вище положення статтей 2 та 3 Закону № 265 містять слово «тощо», яке прямо вказує на невичерпність наведеного переліку.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що описаний у зверненні спосіб розрахунку між Підприємцем та покупцями товарів містять ознаки розрахункових операцій.

Щодо питання 2 та 3

Розглядаючи звернення та питання 2 та 3 слід зауважити, що в супереч встановленим вимогам до оформлення звернень на отримання індивідуальних податкових консультацій, Підприємцем звернення оформлене суто формально для отримання індивідуальної податкової консультації та не розкриває суті здійснюваних операцій з продажу товарів (надання послуг), наявних способів розрахунків з покупцями, опису договірних відносин щодо взаємодії з контрагентами, задіяними у здійсненні таких операцій, тощо, що є ключовим для визначення кола обов’язків у сфері здійснення розрахункових операцій.

Також, виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на  податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні  звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Так, у зверненні Підприємцем зазначено, що: «Кошти, які платить покупець отримує ОСОБА_2 і через свою платіжну систему
ОСОБА_1 перераховує на мій підприємницький рахунок в банку».

Дане твердження суперечить умовам Договору про надання послуг, розміщеного на сайті ОСОБА_2, та наявної в ДПС інформації, оскільки, ОСОБА_2 є експедитором, який не доставляє товари споживачам, а лише організовує процес перевезення таких товарів в межах договору з їх продавцем.

Також, згаданим договором не передбачено обов’язку чи права ОСОБА_2 приймати оплату за товари, процес перевезення яких вона організовує.

Як результат ОСОБА_2 не видає покупцям товарів фіскальних касових чеків.

Поряд із цим, відповідно до умов Договору про надання платіжних послуг (для суб’єктів господарювання), розміщеного на сайті ОСОБА_1,
ОСОБА_1 не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину укладеного між покупцями та Підприємцем.

Звертаємо увагу, що ОСОБА_1, як надавач платіжних послуг, надає ініціатору переказу коштів фіскальний касовий чек, який підтверджує лише прийняття ним від ініціатора переказу готівки чи електронного платіжного засобу для переказу коштів за наданими реквізитами, що є окремою операцією.

Такий фіскальний касовий чек від ОСОБА_1 окрім того, що не є підтвердженням вчинення електронного правочину (купівлі-продажу товарів), ще й не надасть можливості реалізувати покупцем його права на повернення чи обмін товару, у разі придбання товару неналежної якості.

Таким чином, між Підприємцем, як продавцем товарів, покупцями цих товарів, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбуваються різні господарські операції.

Так, у описаній Підприємцем ситуації, між Підприємцем та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів; між Підприємцем та
ОСОБА_2 – надання послуг з організації перевезень відправлень;
між Підприємцем та ОСОБА_1 – надання послуг з переказу належних йому коштів.

Суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише продавець, який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов’язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

Наголошуємо, що небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі.

Поряд із зазначеним, слід враховувати, що описані у зверненні способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу.

Водночас, відстрочення та/або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Звертаємо увагу Підприємця, що наведення платниками податків недостовірних фактичних обставин у зверненнях на надання індивідуальних податкових консультацій унеможливить застосування щодо них положень підпункту 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 Кодексу.

З метою уникнення негативних наслідків та чіткого (однозначного) визначення кола обов’язків, звертаємо увагу Підприємця на необхідності ретельного вивчення вимог чинного законодавства України, які регламентують її діяльність, а також умов укладених ним договорів, що регламентують її взаємовідносини із фінансовими установами та сервісами доставки товарів.

Такий підхід Підприємця до оформлення запиту унеможливлює надання індивідуальної податкової консультації щодо питань 2 та 3.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.