Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.04.2024 р. № 2171/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення  адвоката ….. щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що здійснює індивідуальну адвокатську діяльність  та перебуває на обліку в податковому органі як самозайнята особа, яка проводить незалежну професійну діяльність.

Разом з тим, платник податків планує здійснювати підприємницьку діяльність, зокрема, у сфері надання юридичних послуг, яка не пов’язана із здійсненням адвокатської діяльності.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може платник податків як адвокат зареєструватися в податковому органі як фізична особа підприємець із ознакою провадження незалежної професійної діяльності, з подальшим припиненням реєстрації як самозайнята особа?

2. Яким чином зареєструватися в податковому органі як фізична особа – підприємець із ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та які документи необхідно для цього подати?

3. Яким чином припинити у податковому органі реєстрацію як самозайнятої особи, які документи необхідно для цього подати?

4. Чи може платник податків після реєстрації фізичною особою – підприємцем із ознакою провадження незалежної професійної діяльності, обрати спрощену систему оподаткування третьої групи?

5. Будучи зареєстрованим як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яким чином проводити податковий облік та які податки і збори сплачувати з доходів від здійснення адвокатської та іншої діяльності не пов’язаної із адвокатською?

6. Будучи зареєстрованим як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яким чином вести податкову звітність та які звіти подавати за провадження адвокатської діяльності та іншої діяльності не пов’язаної з адвокатською?

7. Чи може адвокат, який зареєстрований як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності перебувати на єдиному податку та сплачувати єдиний податок?

8. Чи потрібно фізичній особі – підприємцю з ознакою провадження незалежної професійної діяльності вести податковий облік та сплачувати податки, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування(далі – єдиний внесок) окремо як фізична особа – підприємець та як адвокат?

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076).

Частиною третьою ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). 

Адвокат, який здійснює свою адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це діяльність, зокрема, адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою – підприємцем.

Відповідно до п. 65.5 ст. 65 Кодексу взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб – підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Згідно з частиною першою ст.ст. 4 та 5  Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є платником єдиного внеску і підлягає обліку як страхувальник.

Порядок взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, визначений розділом VІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, та розділом ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162.

Таким чином, обов’язок самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, стати на облік в контролюючому органі як платника податків –самозайнятої особи і як платника єдиного внеску – страхувальника, виникає у адвоката, який за даними Єдиного реєстру адвокатів України здійснює адвокатську діяльність індивідуально, і така діяльність не є припиненою (зупиненою).

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (п. 65.9 ст. 65 Кодексу, абзац тринадцятий частини першої ст. 5 Закону № 2464).

Взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань» (п. 65.1 ст. 65 Кодексу).

Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання (п. 65.3 ст. 65 Кодексу).

Ознака провадження незалежної професійної діяльності може бути встановлена контролюючим органом на підставі відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, якщо відповідний реєстр містить дані про те, що професійна діяльність провадиться незалежно (індивідуально).

Відповідно до ст.ст. 65, 67 Кодексу та ст. 5 Закону № 2464 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку:

заяв за формою № 8-ОПП та за формо. № 1-ЄСВ;

підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб та Реєстру страхувальників запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця здійснюється в разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено ст. 178 Кодексу.

Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст. 65 Кодексу (п. 178.1 ст. 178 Кодексу).

Відповідно до п.178.2 ст.178 Кодексу доходи громадян, отримані від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст.167 Кодексу (18 відсотків).

Крім цього, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу), ставка якого становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до п. 178.4 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу IV Кодексу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

При цьому форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143, зі змінами) (далі – Наказ № 859).

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261)

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування подають податкову декларацію платника єдиного податку за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку»
(у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2022 № 438 із змінами) (далі – Наказ № 578).

Таким чином, за результатами звітного року такий платник податку подає дві податкові декларації:

декларацію про майновий стан і доходи, затверджену Наказом № 859, з додатком Ф2, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності (подає до 1 травня року, що настає за звітним, та сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до 1 серпня року, що настає за звітним);

декларацію платника єдиного податку за формою, затверджену Наказом
№ 578, для відображення доходів, отриманих від підприємницької діяльності
(третя група – подає протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу, та сплачує єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації).

При цьому облік доходів та витрат, отриманих від незалежної професійної діяльності, ведеться за типовою формою, а облік доходів від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, ведеться у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом № 2464.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є:

фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску є:

для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

для особи, які провадять незалежну професійну діяльністьплатників, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464).

Водночас частиною п'ятою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у
пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Згідно зі ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону
№ 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексу.

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування подають податкову декларацію платника єдиного податку за формою, затвердженою Наказом № 578.

Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1), який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 Кодексу, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464. Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладене, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа – підприємець звільняється від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності.

Разом з тим, якщо зазначена особа отримує доходи окремо від провадження адвокатської діяльності та окремо від господарської діяльності як фізична особа -підприємець, то сплата єдиного внеску здійснюється окремо з кожного отриманого доходу.

        Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.