Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.
(…) у своєму зверненні повідомило, що з (…) є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є єдиний внесок грошовим зобов’язанням у розумінні
п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?
2. Чи застосовуються до платника єдиного податку положення ст. 124 та
ст. 129 Кодексу у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску?
3. Чи застосовуються до платника єдиного податку положення ст. 124, ст. 129 Кодексуу разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування),нарахованих відповідно до ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску?
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
У переліку податків і зборів, визначеному ст.ст. 9 та 10 Кодексу, відсутній платіж, як єдиний внесок.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Пунктом 2 частини першої ст.1 Закону № 2464визначено, що єдиний внесок – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).
Виключно Законом № 2464 визначаються, зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску (абзац другий частини другої ст. 2 Закону №2464).
Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм Закону№ 2464, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов’язків (абзац восьмий частини першої ст. 3 Закону № 2464).
Єдиний внесок не входить до системи оподаткування (частина друга ст. 8 Закону № 2464).
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини одинадцятої ст. 25Закону № 2464 податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята ст. 25 Закону №2464).
Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно(частина тринадцятаст. 25 Закону № 2464).
Відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої ст. 25 Закону № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених Законом№ 2464, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених, зокрема частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк податковий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом (частина п'ятнадцята ст. 25 Закону №2464).
Відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно з абзацом першим частини першої ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду України з питань, що належать до їх компетенції відповідно до Закону № 2464, є обов’язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Враховуючи вищезазначене, єдиний внесок не є грошовим зобов’язанням у розумінні п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску положення ст.ст. 124 та 129 Кодексу не застосовуються.Застосування штрафнихсанкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється у відповідності до ст. 25 Закону №2464.
Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупиненоперебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_____________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |