Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2024 р. № 2201/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи – підприємця …..щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків зазначив, що має статус фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи, основний вид діяльності – складське господарство. Як фізична особаплатник податків є власником земельних ділянок, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності з надання послуг щодо оброблення сільськогосподарських культур, організації просування продукції на ринку, схоронності прийнятого на зберігання майна у відповідних приміщеннях (магазинах, складах, офісах), що розташовані на таких земельних ділянках.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи звільняється платникєдиного податку від сплати земельного податку, за земельні ділянки, які використовуються в підприємницькій діяльності.

Правові засади застосуванняспрощеноїсистемиоподаткування, обліку та звітності, а такожсправлянняєдиногоподаткувстановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ платниками єдиного податку другої групи є фізичні особи – підприємці фізичні, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

Земельний податок є обов'язковим платежем, що справляється з власників земельних ділянок, а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Разом з тим згідно з пунктом 286.6 статті 286 Кодексу якщо платники податку, які користуються пільгами з земельного податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (частина перша пункту 284.3 статті 284 Кодексу), а за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Враховуючи викладене, звільнення від сплати земельного податку для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп стосується тих суб'єктів господарювання, які є власниками та/або постійними землекористувачами земельних ділянок, що використовуються виключно для провадження власної господарської діяльності, та якщо діяльність таких платників податків не містить ознак надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, у тому числі окремих приміщень як частини об'єкту нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду  (найм, позичку).

Зауважимо, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

        Тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.