Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2024 р. № 2074/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, банк для ведення своєї господарської діяльності користується послугами нерезидентів, включених до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 (далі – Перелік № 1045), та Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженого постановою від 04.07.2017 № 480 (далі – Перелік № 480).

Керуючись вимогами п.п.140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу, банк збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), отриманих від нерезидентів, які включені до переліків.

При отриманні послуг від нерезидентів, які включені до переліків, відповідно до норм Кодексу банк нараховує податкові зобов’язання з ПДВ та такі нарахування є складовою фінансового результату.

Враховуючи вказане вище, заявник запитує:

З метою застосування норм п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу чи необхідно за результатами звітного податкового періоду при обчисленні 30 відсотків вартості послуг, отриманих від нерезидентів, які включені до переліків, враховувати суму ПДВ на такі послуги?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно ізп.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу, якщо такі операції не мають ділової мети.

Вимоги п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Відповідно до п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ПДВ – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розд. V Кодексу.

Згідно з абзацом першим п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – НП(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, зокрема, сума ПДВ, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів (п.п. 6.1 п. 6 НП(С)БО 15).

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, у бухгалтерському обліку для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами». На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік усіх бюджетних податків (податок на прибуток, ПДВ тощо).

Зокрема, за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» відображається виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, а за дебетом – сума податкового кредиту з ПДВ та суми ПДВ, перераховані до бюджету.

Отже, якщо платник податку зареєстрований платником ПДВ, то з метою застосування норм п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу,при обчисленні 30 відсотків вартості послуг, отриманих від нерезидентів, які включені до Переліку № 480 та/або Переліку № 1045, вартість таких послуг визначається без ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).