Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.04.2024 р. № 2107/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення
фізичної особи – підприємця щодо застосування ставки податку на додану вартість (далі – ПДВ) у розмірі 7 відс. до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ФОП є платником ПДВ, одним із видів економічної діяльність якого є Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010).Місцем надання послуг є готель, що належить ФОП на праві власності.

З огляду на викладене, ФОП просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо можливостізастосування ставки оподаткування ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) за період починаючи з 01 січня 2023 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Законодавство України про туризм складається з Конституції України, Закону України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 324), інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них (стаття 2 Закону № 324).

Майнові відносини в галузі туризму, засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності їх учасників, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України (далі – ГКУ) з урахуванням особливостей,встановлених Законом № 324.

Згідно зі статтею 1 Закону № 324 з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 квітня 2021 року № 1441-IX «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо розширення кола суб'єктів надання готельних послуг», які введені в дію з 01 квітня 2023 року:

готель – засіб тимчасового розміщення, що складається з шести і більше номерів та в якому суб'єктом господарювання надаються готельні послуги;

засіб тимчасового розміщення – єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення діяльності з надання послуг з тимчасового розміщення;

готельна послуга – дії (операції) суб'єкта господарювання з тимчасового розміщення споживача шляхом надання номера (місця) в готелі, а також додаткові послуги, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;

послуга з тимчасового розміщення – дії (операції) суб'єкта господарювання з тимчасового розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового розміщення, а також інші послуги, безпосередньо пов'язані з тимчасовим розміщенням.

Частиною другою статті 55 ГКУ визначено, що суб'єктами господарювання є:

господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) (далі – ДК 009:2010), відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Враховуючи зазначене та виходячи із аналізу норм ПКУ і нормативно-правових актів,зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що ставка з ПДВ в розмірі 7 відсотків застосовується до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелямита подібними засобами тимчасового розміщування, в тому числіз 01 квітня 2023 року  суб'єктами господарювання, які є громадянами України, щозареєстровані відповідно до закону як підприємці та здійснюють господарську діяльність, яка відповідає класу 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).