Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що ( ) у зв’язку із скороченням чисельності та штату працівників було звільнено працівника ( ). Не погоджуючись із звільненням, працівник оскаржив у судовому порядку розпорядження про його звільнення, у результаті ( ) судом першої інстанції прийнято рішення, яким постановлено позов задовольнити та поновити на роботі працівника з ( ) з виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу з ( ) по ( ). Розпорядженням керівника від ( ) було поновлено працівника на роботі з ( ) та виплачено у червні ( ) року середній заробіток за один місяць. Проте ( ) апеляційним судом задоволено апеляційну скаргу ( ) та скасовано рішення суду першої інстанції, на виконання якого ( ) було скасовано розпорядження про поновлення на роботі працівника. У період з ( ) (дата фактичного виходу на роботу звільненого працівника) до ( ) нараховувалась та виплачувалась заробітна плата поновленому працівнику.
У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо заповнення податкової звітності – додатку до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а саме:
Яку правильно зазначати ознаку доходу при внесенні до Додатку 4 ДФ доходу, в тому числі середнього заробітку за один місяць, нарахованого та виплаченого з 09 червня 2023 року до 20 вересня 2023 року звільненому працівнику в зазначеному вище випадку?
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Разом з тим, у справах про стягнення аліментів, а також заробітної плати чи інших виплат, що випливають із трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, в якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача (частина друга ст. 445 Цивільного процесуального кодексу України).
Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема:
дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2-167.5 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Податковий розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, із змінами (далі – Порядок).
Пунктом 1 розділу II Порядку визначено, що Податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку на доходи фізичних осіб протягом звітного періоду.
Згідно з п. 4 розділу IV до Порядку у розділі I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Податкового розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатка 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) у Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку відображаються під ознакою доходу «101», інші доходи відображаються податковим агентом за ознакою доходу «127».
Враховуючи викладене, якщо податковий агент нараховує (виплачує) фізичній особі (працівнику) дохід у вигляді заробітної плати у зв’язку з поновленням на роботі на підставі рішення суду, то такий дохід відображається у Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку під ознакою доходу «101». Разом з тим, якщо зазначене рішення суду було скасовано, то вказаний дохід слід розглядати як інший дохід та зазначити його під ознакою доходу «127». При цьому податковий агент має право здійснити корегування раніше поданого Додатку 4 ДФ Податкового розрахунку з урахуванням норм розділу V до Порядку.
Крім того, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |