Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ….щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається у відповідності до норм, які діяли у
2022 році.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що є найманим працівником та самозайнятою особою. Протягом 2021 року підприємство –роботодавець, утримував та сплачував із заробітної плати податок на доходи фізичних осіб. Крім того, як самозайнята особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, протягом 2021 року отримував дохід. Протягом 2021 року діяли укладені платником договори: пенсійний контракт на недержавне пенсійне страхування, за яким він є учасником та вкладником; пенсійний контракт на недержавне пенсійне страхування, за яким учасником є його дружина, а платник є вкладником; договір добровільного довгострокового страхування життя, за яким платник є застрахованою особою та страхувальником.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи правильно застосовано платником у підпункт 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу, та підпункт 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу з урахуванням статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон № 1082)?
2. Чи потрібно платнику в 2022 році подавати дві податкові декларації: одну як особі, яка заявляє право на податкову знижку та ще одну, як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність?
Щодо першого питання
Згідно з підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку –резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Кодексом.
Відповідно до підпункту 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 Кодексу платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 Кодексу).
Згідно з підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) істрок оплати за такі товари (роботи, послуги).
Пунктом 166.3 статті 166 Кодексу визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.
Так, відповідно до підпункту 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, а саме: суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику–резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу;
б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.
Згідно з підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Відповідно до статті 7 Закону № 1082 з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить – 2270 гривень.
Отже, нормами Кодексу передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (відповідно договору довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» підпункту 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяли договори страхування.
Щодо другого питання
Відповідно до пункту 178.4 статті 178 Кодексуфізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділуIV Кодексу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подаються до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу).
Відповідно до статті 166 Кодексу платник податку може скористатися правом для отримання податкової знижки у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Платник податків – самозайнята особа, яка здійснювала незалежну професійну діяльність у 2021 році, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783), до 1 травня 2022 року.
Отже, платник податків – самозайнята особа при заповнені зазначеної податкової декларації, може скористатися передбаченим Кодексом правом та зазначити відомості, необхідні для отримання податкової знижки.
Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до пункту 528підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Згідно з пунктом 52.2 статті52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |