Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2024 р. № 2251/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платником податків – юридичною особою (далі – Підприємство) укладено договір добровільного медичного страхування найманих працівників (безперервне страхування здоров’я) (далі – Договір).

Посилаючись на зміни у Кодексі, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи потрібно Підприємству для цілей застосування п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу враховувати вимоги п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо визначення поняття договору добровільного медичного страхування найманих працівників?

2. Чи вважається, що Договір відповідає вимогам Кодексу та чи може Підприємство скористатися пільгою щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором щодо застрахованих працівників, враховуючи, що Договір укладено на рік,  але вступає він в дію не раніше дня, наступного за днем зарахування на поточний рахунок страхової компанії (страховика) платежу (першої його частини), що фактично здійснено Підприємством с запізненням на декілька днів?

3. Чи буде відповідати Договір вимогам Кодексу, якщо Підприємство укладе додаткову угоду на продовження термінів дії Договору добровільного медичного страхування?

4. Чи буде відповідати Договір вимогам Кодексу, якщо ним передбачено не тільки страхову виплату закладам охорони здоров’я, але також на користь застрахованої особи (наприклад, для відшкодування витрат на придбання ліків тощо)?

5. Якщо сума страхових платежів за Договором сплачена Підприємством за певного працівника буде перевищувати розмір, встановлений  п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, то яка сума включається до оподатковуваного доходу такого працівника: вся сума страхового платежу чи тільки сума перевищення?

6. Чи може Підприємство скористатися пільгою щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу щодо страхових внесків, сплачених за Договором добровільного медичного страхування  працівників, що працюють за сумісництвом (зовнішні сумісники) чи така пільга стосується тільки працівників за основним місцем роботи?

7. Чи може Підприємство скористатися пільгою щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу щодо страхових внесків, сплачених за Договором добровільного медичного страхування за членів сім’ї першого ступеня споріднення працівника, чи така сума страхових внесків включається до оподатковуваного доходу платника податків?

8. Чи може Підприємство скористатися пільгою з оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу  щодо страхових внесків, сплачених за Договором добровільного медичного страхування за працівників, які приєдналися до Договору після початку його дії та фактичний термін користування послугами страхування такими працівниками є менше року?

9. Які дії підприємства у разі припинення трудових відносин із застрахованим працівником до закінчення дії Договору добровільного медичного страхування?

Щодо першого – четвертого та сьомогопитань

Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (далі – Закон № 1909) передбачено, зокрема, що страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (ст. 1 Закону № 1909).

Згідно з частиною першою ст. 89 Закону № 1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

У договорі страхування обов’язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою ст. 89 Закону № 1909, зокрема, строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування (частина друга ст. 89  Закону № 1909).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування – договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

При цьому страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) – плата  у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором страхування (частина перша ст. 1
Закону № 1909).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами добровільного медичного страхування сплачена будь-якоюособою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуютьсяроботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, пільга з податку на доходи фізичних осіб, що передбачена п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, застосовуються до страхових внесків, сплачених роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договором добровільного медичного страхування працівників. Тобто зазначена пільга не застосовується до страхових внесків (платежів), сплачених юридичною  особою за членів сім’ї першого ступеня споріднення.

Також слід зазначити, що для застосування п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу договір добровільного медичного страхування повинен відповідати вимогам, передбаченим п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Тобто, якщо договір добровільного медичного страхування не відповідає вимогам, зазначених у п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, договір містить умову, якою передбачено, що виплата страхової суми у разі настання страхового випадку здійснюється не тільки закладам охорони здоров’я, а і фізичній особі (відшкодування витрат), то уся сума страхових внесків, яка сплачуються юридичною особою (роботодавцем) на користьсвоїхпрацівників включаються до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Щодо п’ятого та восьмого питань  

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, яка не перевищує 30 відсотків нарахованої заробітної плати протягом звітного податкового місяця в якому сплачено страховий платіж.

Якщо сума зазначених страхових платежів (страхових внесків) перевищує 30 відсотків нарахованої заробітної плати протягом звітного податкового місяця, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Щодо шостого питання

Згідно з вимогами ст. 102¹ Кодексу законів про працю України та ст. 19 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Враховуючи викладене, оскільки виконання іншої роботи, крім основної, зовнішні сумісники здійснюють на підставі укладеного окремого трудового договору, то юридична особа має право застосовувати положенняп.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу за умови дотримання інших вимог, визначених цим підпунктом.

Щодо дев’ятого питання

Підпунктом 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу передбачено, що договір добровільного медичного страхування передбачає, зокрема, повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Крім того, роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичнихосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичнихосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, із змінами.

Враховуючи зазначене, у разі якщо Підприємству (страхувальнику) повертається страховою компанією (страховиком) сума страхового платежу внаслідок припинення трудових відносин із застрахованим працівником, за якого були раніше сплачені зазначені страхові платежі, то Підприємство має право здійснити перерахунок сум нарахованого доходу та сум утриманого податку на доходи фізичних осіб і військового збору, результат якого відображає в Додатку 4 ДФ до Розрахунку.

Зауважуємо, що згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.