Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно ліцензування, маркування та розливу добавок технологічних для харчової промисловості,керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство зазначає, що на новий вид продукції, який планується до виробництва, Товариствомрозроблено Технічні умови «Добавки технологічні для харчової промисловості та напоїв «Лікер крем». Добавкитехнологічні для харчової промисловості та напоїв «Лікер крем»(далі – Добавки)виготовлені у вигляді рідини, яка складається із суміші на основі однієї або кількох запашних речовин (ефірні олії, екстрактиефірних олій або ароматичні речовини різного походження) в сполученні з носіями, а саме: спирту етилового або пропіленгліколю, або продукту спиртного складеного з додаванням компонентів згідно з рецептурою. Добавкипризначені для реалізації підприємствам хлібопекарськоїтакондитерської галузі,закладам
ресторанного господарства та кінцевому споживачу у роздрібних торговельних мережах для побутового споживання в якості технологічної добавки (сировини) при виготовленні харчових продуктів, страв, напоїв для смаку та аромату. Товариство планує фасувати Добавки в бегінбокси, стіки та пляшки з полімерних матеріалів.
У зверненні Товариства із посиланням на експертний висновок від 18.01.2024зазначено, що згідно з Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» та Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), затверджених наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 № 543, продукція «Добавки технологічні для харчової промисловості та напоїв «Лікер крем» віднесена до коду УКТ ЗЕД 3302 10 10 00 – суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина; інші препарати на основі запашних речовин, які застосовуються у виробництві напоїв із вмістом більш як 0,5 об.% спирту.
Товариствопросить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Щодо питань1, 2, 3
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).
Законом № 481 визначено, зокрема, види діяльності, які ліцензуються відповідно до Закону № 481, та встановлено вимоги щодо реєстрації місць зберігання алкогольних напоїв, спирту етилового, тютюнових виробів, рідин,що використовуються в електронних сигаретах у Єдиному реєстрі місць зберігання.
Відповідно до абзацу сьомого ст. 1 Закону № 481 та п. п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Кодексуалкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями підлягає ліцензуванню згідно із Законом № 481.
Що стосується необхідності отримання ліцензій виключно при закупівлі столових вин, горілки та ординарного коньяку для їх використання при виробництві добавок, то оскільки Закон № 481 регулює діяльність, зокрема, з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, ліцензуванню підлягає саме така діяльність. Отже,операції з придбання алкогольних напоїв без їх продажу або перетворення у інші алкогольні напої та без реалізації таких алкогольних напоївне підлягають ліцензуваннювідповідно до Закону № 481.
Згідно з п. п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Кодексу марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Отже, оскільки товар, який класифікується за кодом УКТ ЗЕД 3302 10 10 00,не відповідає визначенню «алкогольні напої», не є алкогольним напоєм, то він не підлягає маркуванню марками акцизного податку.
Відповідно до п. п. 14.1.177 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий пост – пост, що утворюється на території підприємств, де виробляються продукти з використанням підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку, що визначені у ст. 229 Кодексу. На податковому посту здійснюють постійний безпосередній контроль постійні представники контролюючого органу за місцем його розташування.
Отже, у разі придбання столових вин та алкогольних напоїв (горілки та ординарного коньяку України) для виробництва Добавок, та у випадку, якщо Товариство не здійснює виробництво продуктів з використанням підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку, що визначені у ст. 229 Кодексу, податковий пост на його території не утворюється.
Звертаємо увагу, що у разі, якщо продукція (товар), виробництво та реалізацію якого планує здійснювати Товариство, є алкогольним напоєм, то на Товариство поширюються вимоги законодавства, зокрема, щодо:
отримання ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями (частина восьма ст. 2,частина перша та частина двадцять третя ст. 15 Закону № 481);
реєстрації місця зберігання алкогольних напоїв(частина шістдесят перша ст. 15 Закону № 481);
маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку (ст. 226 Кодексу);
маркування та розливу алкогольних напоїв відповідно до вимог, встановлених ст. 11 Закону № 481;
обмеження щодо продажу алкогольних напоїв (ст. 153Закону № 481);
подання декларації з акцизного податку та сплати акцизного податку (п.49.21 ст. 49 Кодексу, cт.222– 223 Кодексу).
Слід зазначити, що згідно із абзацом шістнадцятим частини другої ст. 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, зокрема, спирту або алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Відповідно до п. п. 39 п. 4 Положення про Державну митну службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від06 березня 2019 року № 227, Державна митна служба України (далі – Держмитслужба) відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, для визначення коду продукції згідно опису «Добавки технологічні для харчової промисловості та напоїв «Лікер крем», яка планується до виробництва, та віднесення її до відповідної групи товарів, Товариству необхідно звернутися до Держмитслужби.
Щодо питань 4,5
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 із змінами) (далі – Положення № 227).
Відповідно до п.п. 1 п. 3 Положення № 227 основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Отже, питання щодо вимог до тари при розливі Добавок не належить до компетенції ДПС.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 зі змінами, Міністерство охорони здоров'я України (далі – МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань, забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах, зокрема, але не виключно, безпеки харчових продуктів та гігієнічної регламентації небезпечних факторів.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №124 зі змінами, Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, але не виключно, формування та реалізує політику з питань продовольчої безпеки держави, розвитку харчової і переробної промисловості.
З питань законодавства щодо вимог до тари при розливі Добавок в бегінбокси, стіки та пляшки з полімерних матеріалівТовариствоможе звернутись до МОЗ та Мінагрополітики.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |