Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2024 р. № 2276/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що здійснював операції з надання послуг з купівлею та продажем віртуальних активів, пов’язаних з переказом коштів.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підлягають операції з покупкою та продажем віртуальних активів, тобто криптовалюти, оподаткуванню податком на додану вартість?
2. Чи потрібно платнику податків реєструватись платником податку на додану вартість у разі перевищення обсягу операцій на суму 1 млн. грн?

Відповідно до п. 2 Положення про Державну податкову службу України (далі – ДПС), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Так, Кодекс, яким керується у своїй діяльності ДПС, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Верховною Радою України 17 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2074-ІХ «Про віртуальні активи» (далі – Закон № 2074), який регулюватиме правовідносини, що виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначатиме права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів.

Водночас положення Закону № 2074 наберуть чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Кодексу щодо особливості оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування такого закону.

Наразі Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики за участі Міністерства фінансів України, Міністерства цифрової трансформації України, ДПС та представників бізнес-спільноти опрацьовуються зміни до Кодексу в частині оподаткування операцій з віртуальними активами. 

Таким чином, оскільки ДПС у своїй діяльності керується положеннями Кодексу, яким не встановлено окремого порядку оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від операцій з віртуальними активами, то оподаткування таких доходів здійснюється у загальному порядку із застосуванням діючих норм Кодексу.

Так, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Кодексу об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

При цьому податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2 ст. 37 Кодексу).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється ст. 180 - 183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Умови для реєстрації особи як платника податку на додану вартість, відповідно до яких реєстрація особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи, визначено ст. 181 та ст.182 Кодексу.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з пп. 183.1 – 183.2 ст. 183 Кодексу для здійснення обов’язкової реєстрації як платника податку на додану вартість особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій визначеного у ст. 181 Кодексу, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 Кодексу не пізніше ніж за
10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 Кодексу).

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 розділу V Кодексу, але не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування
(п. 183.10 ст. 183 розділу V Кодексу).

Отже, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує
1 млн. грн, то така особа згідно з вимогами Кодексу повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву і, відповідно, зареєструватись як платник податку на додану вартість в обов'язковому порядку незалежно від джерела оплати таких товарів/послуг.

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючим органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.