Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2024 р. № 2278/ІПК/99-00-07-05-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариствапро надання індивідуальної податкової консультації з питаньпрактичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органита керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму звернені Товариство повідомило, що між ним та нерезидентом було укладено зовнішньоекономічний контракт про придбання імпортного товару. На банківські реквізити зазначені у інвойсах отриманих від нерезидента резидентом було здійснено оплату за товар. Однак постачальник-нерезидент заявив, що грошові кошти не отримав. У ході внутрішнього розслідування Товариством було виявлено незаконне втручання в листування з нерезидентом та підміну банківських реквізитів для оплати. За фактом вчинення шахрайських дій правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати консультацію з таких питань:

1) Який алгоритм подальших дій є правильним для Товариства у даному випадку та як Товариству відповідно до чинного законодавства уникнути відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів?

2) На яку норму пункту 112.8 статті 112 Кодексу або норму інших нормативно-правових актів або судові рішення тощо може посилатися Товариство як на обставину, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення порушення валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи? Якими документами потрібно Товариству підтвердити наявність цих обставин?

3) Що вважається «самостійним повідомленням платником податків про вчинене ним правопорушення» відповідно до підпункту 112¹.1.3 пункту 112¹.1 статті 112¹ Кодексу? Чи потрібно Товариству окремо подавати повідомлення з визнанням факту порушення чи достатньо звернень та відповідей на запити ДПС та її територіальних органів з описом фактичних обставин та не запереченням наявності правопорушення, надісланих раніше?

4) Про які саме інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені Кодексом або Митним кодексом України йдеться у підпункті 112.8.12 пункту 112.8 статті 112 Кодексу та які інші обставини, не передбачені пунктом 112¹.1 статті 112¹ Кодексу, контролюючий орган може визнати обставини, що пом’якшують відповідальність особи згідно з пунктом 112¹.2 статті 112¹ Кодексу? Які з них Товариством можуть бути застосовані для звільнення від фінансової відповідальності за вчинені порушення валютного законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи та пом’якшення відповідальності особи?

5) Чи застосовуються положення Кодексу щодо пом’якшення обставин в цілому та зокрема пункт 113.6 статті 113 Кодексу до правопорушень у сфері валютного регулювання? Якщо так, то який розмір штрафу за наявності пом’якшувальних обставин застосовуються при порушенні валютного законодавства?

Звертаємо увагу, що запит не містить достатньої інформації для надання вичерпної відповіді. Таким чином, будь-які висновки щодо порушень податкового і валютного законодавства за здійсненими операціями з імпорту товарів можливо зробитилише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій, всіх первинних документів та висновків по кримінальному проваджені за їх наявності.

Щодо питань 1, 2, 3.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом № 2473.

Частиною третьою статті 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону № 2473.

На час здійснення оплати Товариствомграничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року № 5 (далі – Постанова № 5), і становили 365 календарних днів.

Частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотків суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону № 2473 у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою статті 13 Закону № 2473, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою статті 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Також частиною сьомою статті 13 Закону № 2473 встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до статті 13 Закону № 2473, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Водночас перелік випадків, у яких банк завершує валютний нагляд, має право завершувати валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів визначено в Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7).

Стаття 112 Кодексу визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (абзац другий пункту 111.2 статті 111 Кодексу).

Статтею 13 Закону № 2473 визначено чіткий перелік підстав та документів, які звільняють платника податків від відповідальності у вигляді нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті (частина восьма статті 13 Закону № 2473).

З врахуванням частини третьої статті 3 Закону № 2473 повідомляємо, що норми пункту 112.8 статті 112 та статті 112¹ Кодексу не регулюють підставизвільнення від фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені, встановлені частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473.

У платника податків відсутній обов’язок окремо подавати повідомлення з визнанням факту порушення.

У разі надходження до ДПС податкової інформації про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, територіальний податковий орган направить обов’язковий письмовий запит для надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження.

Щодо питань 4, 5.

Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 19¹ Кодексу визначені функції контролюючих органів, які зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Пунктом 75.1 статті 75 Кодексу визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75).

Підстави та умови притягнення платників податків до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, без диференціації за видами перевірок передбачені Главою 11 Кодексу.

Зокрема, згідно пункту 109.2 статті 109 Кодексу визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Тобто, вимоги щодо здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлення відповідальності суб’єктів за порушення валютного законодавства, в тому числі нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків, визначаються не Кодексом, а Законом № 2473.

Відповідно до інформаційних баз ДПС, документальні перевірки Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства протягом 2022 – березня 2024 років не проводились та акти перевірок, якими встановлено факт податкового правопорушення, не складались, у зв’язку з чим підстави для надання висновку пронаявність порушення валютного законодавства, в частинні дотримання встановлених граничних строків розрахунків за імпортною операцією, та підстав длянарахуваннячи звільнення від нарахування пені, які встановлені статтею 13 Закону № 2473, а також щодо можливого звільнення від фінансової відповідальності передбаченого статтями 112, 112¹, 113 Кодексу,за вчинення податкового правопорушення, відсутні.

Як зазначалось вище, норми Кодексу не регулюють питання звільнення чи пом’якшення відповідальності при порушенні встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а регулюються виключно Законом № 2473.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).