Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.04.2024 р. № 2340/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу працівників у вигляді страхових платежів, сплачених роботодавцем за договором добровільного медичного страхування, та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, банк планує здійснити оплату за добровільне медичне страхування своїх працівників.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи банк-страхувальник може застосовувати 30-відсоткову межу:

якщо договір добровільного медичного страхування містить положення, що у разі настання страхового випадку страхова компанія може здійснювати не тільки виплату на користь закладів охорони здоров’я, а й компенсувати застрахованій особі власні витрачені на лікування кошти?

якщо договір добровільного медичного страхування між банком і страховою компанією діє рік, але на підставі додаткових угод до основного договору працівник був приєднаний до цього договору лише на декілька місяців або в зв’язку зі звільненням був виключений протягом такого року?

2. Якщо сума страхового платежу за договором добровільного медичного страхування більше 30 відсотків нарахованої заробітної плати оподаткуванню підлягає тільки сума перевищення чи вся сума страхового платежу?

3. Чи враховується натуральний коефіцієнт для розрахунку страхового платежу з метою порівняння?

Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (далі – Закон № 1909) передбачено, зокрема, що страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (стаття 1 Закону № 1909).

Згідно з частиною першою статті 89 Закону № 1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

У договорі страхування обов’язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті, зокрема, строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування (частина друга статті 89  Закону № 1909).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.52¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування – договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

При цьому страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) – плата  у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором страхування (частина перша статті 1
Закону № 1909).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу «Перехідні положення» передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
пунктах 3 і 4 пункту 170.13¹ статті 170 Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено пунктом 164.2 статті 164 Кодексу, зокрема. сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах
30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику (підпункт «в» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 статті 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у
пунктах 167.2–167.5 статті 167 Кодексу).

Також вказані доходи, є об’єктом оподаткування військовим збором
(підпункт 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому у статті 168 та підпункті 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в
статті 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Вимоги податкового законодавства до договорів добровільного медичного страхування визначені підпунктом 14.1.52¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Таким чином, для застосування підпункту «в» підпункту 164.2.16
пункту 164.2 статті 164 Кодексу договір добровільного медичного страхування повинен відповідати вимогам, передбаченим підпунктом 14.1.52¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Разом з цим зазначаємо, що згідно з підпунктом «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених
статтею 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу.

Щодо першого питання

Враховуючи викладене, положення підпункту «в» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу застосовуються до страхових внесків, сплачених юридичною особою (роботодавцем) лише за договорами добровільного медичного страхування працівників. При цьому страхова виплата здійснюється безпосередньо закладам охорони здоров’я відповідно до підпункту 14.1.52¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Договір, за яким страхова виплата здійснюється не закладам охорони здоров’я, а третім особам (працівникам товариства) при пред’явленні
ними підтверджуючих документів із закладів охорони здоров’я, не вважається договором добровільного медичного страхування, що підпадає під дію
підпункту 14.1.52¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Тобто пільга з податку на доходи фізичних осіб, що передбачена підпунктом «в» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу, у такому випадку не застосовується.

Водночас дохід у вигляді відшкодування працівнику товариства витрат по оплаті наданих йому медичних послуг лікувальними та іншими закладами включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується на загальних підставах.

Слід зазначити, що пільга з податку на доходи фізичних осіб, яка передбачена підпунктом «в» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу, застосовуються до страхових внесків, сплачених роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договором добровільного медичного страхування працівників. При цьому такий договір повинен відповідати вимогам, визначеним підпунктом 14.1.52¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу, зокрема, мінімальний строк дії договору один рік.

Отже, для працівників, які були приєднані до договору добровільного медичного страхування лише на декілька місяців, Товариство не може застосувати 30-відсоткову пільгу щодо оподаткування страхових платежів, передбачену підпунктом «в» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу.

Крім того, відповідно до частини другої статті 105 Закону № 1909 дія договору страхування може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами такого договору.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхову премію за період, що залишився до закінчення строку дії договору, з вирахуванням витрат, пов’язаних безпосередньо з укладенням і виконанням цього договору страхування, та фактичних страхових виплат, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, страховик повертає страхувальнику сплачену ним страхову премію повністю (частина четверта
статті 105 Закону № 1909).

Згідно з підпунктом 169.4.3 п. 169.4 статті 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Отже, у разі якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником та застрахованою особою строк дії договору добровільного медичного страхування достроково завершується для такої застрахованої особи, то податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

Щодо другого питання

Таким чином, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, яка не перевищує
30 відсотків нарахованої заробітної плати протягом звітного податкового місяця в якому сплачено страховий платіж.

Якщо сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, перевищує 30 відсотків нарахованої заробітної плати протягом звітного податкового місяця, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Щодо третього питання

Відповідно до пункту 164.5 статті 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Враховуючи те, що сплата страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників юридичною особою здійснюється в грошовій формі та відповідно до підпункту «в» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників включається сума страхових платежів (страхових внесків) у вигляді перевищення 30 відсотків нарахованої заробітної плати, то податковий агент при нарахуванні (виплаті) такого доходу зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу без урахування пункту 164.5 статті 164 Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.