X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.04.2024 р. № 2344/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненняТовариства щодо практичного застосування окремих норм законодавства про порядок подовження дії ліцензії на право зберігання пального, керуючись статтею 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомляє, що воно є великим платником податків і має ліцензію на право зберігання пального, строк дії якої завершується в липні поточного року.

Товариство запитує, які документи, протягом якого терміну та до якого саме підрозділу ДПС Товариству необхідно податидля продовження дії ліцензії на право зберігання пального?

 

До зазначеного запитання.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня  1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв,  тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Порядок видачі ліцензій на здійснення, зокрема, діяльності із зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 15 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу (частина друга статті 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (частина дев’ята статті 15 Закону № 481).

Перелік документів, необхідних для отримання ліцензій на право зберігання пального, розмір плати за такі ліцензії визначено ст. 15  Закону № 481.

Відповідно до частини тридцять шостої статті 15 Закону № 481ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).

Згідно ізчастиною сорок другою статті 15 Закону № 481 для отримання ліцензії, зокрема, на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право зберігання пального (частина сорок третя статті 15 Закону № 481).

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник (частина сорок четвертастатті 15 Закону № 481).

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів(частина п’ятдесят перша статті 15 Закону № 481).

Згідно ізчастиною десятою статті 15 Закону № 481 ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Продовження терміну дії ліцензії, зокрема, на право зберігання пального Законом № 481 не передбачено.

Відповідно до Переліку органів ліцензування, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609, органом ліцензування щодо діяльності з оптової та роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального є територіальні органи ДПС.

Отже, для отримання ліцензії на право зберігання пального необхідно звертатись до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем здійснення зберігання пального.

Разом з цим, згідно із  ст. 18 Закону № 481 вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності  обставин  непереборної  сили  (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії, зокрема, на зберігання пального.

Обов’язки щодо сплати чергових платежів / дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.