Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2024 р. № 2266/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо податкових наслідків з ПДВ при здійсненні операцій з передачі об'єкта поліпшення за договором оренди та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Товариством (Орендарем) та Орендодавцем (власник майна) укладено договір оренди приміщення. Товариство (Орендар) в свою чергу на це саме приміщення уклав договір суборенди.

Суборендар здійснив поліпшення орендованого приміщення та після закінчення дії договору суборенди зобов’язаний передати поліпшення Товариству (Орендарю).

При здійсненні передачі поліпшень Суборендар визначає залишкову балансову вартість (нараховує амортизацію). Водночас Товариство (Орендар) до балансу включає відповідні поліпшення за ціною, що є нижчою за визначену залишкову балансову вартість поліпшень Суборендаря. В подальшому Товариство (Орендар) передає такі поліпшення на баланс Орендодавцю за ціною їх придбання у Суборендаря.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) з якої суми визначаються зобов’язання з ПДВ при здійсненні операцій з передачі поліпшень від Товариства (Орендаря) до Орендодавця, якщо Орендар ставить на баланс поліпшення приміщення за ціною купівлі їх у Суборендаря та не змінюючи вартість передає поліпшення на баланс Орендодавцю?

2) з якої суми визначаються зобов’язання з ПДВ при здійсненні операцій з передачі поліпшень на баланс від Суборендаря до Орендаря, якщо залишкова  вартість поліпшень Суборендаря за домовленістю сторін була зменшена при передачі відповідних поліпшень на баланс Орендарю?

3) чи буде вважатися передача поліпшень, яка зазначається в зверненні, як «операція з постачання необоротних активів»?

4) чи може договірна вартість передачі поліпшень бути нижче балансової чи нижче ринкової?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відносини найму (оренди) регулюються главою 58 (статті 759 – 786) Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) .

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункт 14.1 стаття 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпункту 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями (далі –
Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування встановлено пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питання 1

 

Операція Орендаря з передачі Орендодавцю об’єкта поліпшення орендованого майна відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ. При такій передачі на дату, визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов'язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Якщо згідно з даними бухгалтерського обліку такий об’єкт поліпшення орендованого майна обліковується в орендаря як окремий об’єкт у складі інших матеріальних необоротних активів, то база оподаткування ПДВ такої операції згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначатиметься виходячи з договірної вартості такого об’єкта поліпшень, яка не повинна бути нижче його балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється така операція (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).

 

Щодо питань 2 та 4

 

Якщо відбулися операції з передачі Суборендарем невід’ємних поліпшень орендованого майна, то така операція відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому Суборендар на дату настання першої події відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначає податкові зобов’язання з ПДВ, складає податкову накладну та реєструє її в ЄРПН. База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ виходячи з договірної вартості постачання поліпшень, яка не повинна бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).

Для цілей оподаткування ПДВ такою договірною вартістю є ціна, яка визначена у договорі (пункт 188.1 статті 188 розділу V ПКУ).

При цьому, якщо така договірна ціна є нижчою за балансову вартість поліпшень, то за операцією з поліпшення об'єкта оренди Суборендар зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи із вказаної вище бази оподаткування, та з урахуванням правил, передбачених пунктом 15 Порядку № 1307, скласти дві податкові накладні:

одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (така податкова накладна надається Орендарю товарів/послуг);

іншу – на суму, розраховану виходячи із балансової вартості поліпшень (така податкова накладна залишається у Суборендаря товарів/послуг).

 

Щодо питання 3.

 

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Бухгалтерський облік необоротних активів здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі – ПСБО).

Відповідно до розділу 3 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Оборотні активи – гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи використання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.

Таким чином, операція з постачання поліпшень орендованого приміщення розглядається як «операція з постачання необоротних активів».

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).