Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.04.2024 р. № 2306/ІПК/26-15-04-05-07

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі списання кредиторської заборгованості з урахуванням норм пункту 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, заявник (Товариство) перебуває на загальній системі оподаткування. Станом на 01.01.2024 має кредиторську заборгованість перед покупцем – резидентом російської федерації, яка сформувалася станом на 24.02.2022 року. У межах договір, укладених протягом 2021 року –січня 2022 року з резидентом російської федерації, Товариство отримало передплату на постачання продукції (обладнання). Всі відносини між Товариством та резидентом російської федерації розірвано, що робить неможливим повернути передплату або здійснити поставку продукції (обладнання). 

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. . Чи застосовується положення пункту 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Кодексу довищезазначеної кредиторської заборгованості? В який термін мало бути здійснене списання даної кредиторської заборгованості?
2. . Чи можна у поточному періоді списати кредиторську заборгованість, яка виникла за рахунок передплати, отриманої від контрагента – резидента російської федерації; сформувати у бухгалтерському обліку дохід та у податковому обліку зменшити фінансовий результат до оподаткування?

Щодо питань 1, 2

Правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об’єктів права власності російської федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів визначає Закон України від 03 березня 2022 року № 2116–IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 2116).

Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів – примусове вилучення об’єктів права власності російської федерації та об’єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна на підставі і в порядку, встановлених Законом № 2116 (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону № 2116).

Відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 1 Закону № 2116 об’єкти права власності російської федерації та її резидентів – рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать російській федерації та її резидентам.

Згідно з статтею 2 Закону № 2116проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів здійснюється з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) та ґрунтується на принципах законності, прозорості, об’єктивності, відповідності меті, стратегічної важливості та ефективності.

Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку російська федерація розв’язала і веде проти України та Українського народу.

Підстави та порядок примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів встановлено статтею 3 Закону № 2116.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2116рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України.

Статтею 4 Закону № 2116 визначається правовий режим примусово вилучених в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів.

Так, згідно з абзацом четвертим частини першої статті 4 Закону № 2116 примусово вилучені відповідно до Закону № 2116 об’єкти права власності російської федерації та її резидентів у вигляді коштів зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Згідно з абзацом першим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до пункту 66 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності російської федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів» і який вважається погашеним з дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності російської федерації та її резидентів.

Отже, для цілей застосування пункту 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу датою погашення кредиторської заборгованості (боргу) резидента України перед контрагентом– резидентом російської федерації, включеної до складу доходів звітного періоду,– є дата набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності російської федерації та її резидентів.

При цьому, з урахуванням пункту 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшуєтьсяна суму боргу перед контрагентом– резидентом російської федерації за умови, щоправо вимоги за зазначеним боргом примусово вилучено як об’єкт права власності російської федерації та її резидентів відповідно до Закону № 2116.

Звертаємо увагу, що визначення «примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів», встановлено абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону № 2116, а саме, це примусове вилучення об’єктів права власності російської федерації та об’єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна на підставі і в порядку, встановлених Законом № 2116. Крім того, з урахуванням норм абзацу четвертого частини першої статті 4 Закону № 2116, примусово вилучені відповідно до Закону № 2116 об’єкти права власності російської федерації та її резидентів у вигляді коштів зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України(частина перша статі 3 Закону № 2116).

При цьому, слід зазначити, що в запиті Товариства відсутня інформація, що право вимоги за боргом (кредиторською заборгованістю перед покупцем – резидентом російської федерації) примусово вилучено як об’єкт права власності російської федерації та її резидентів, з урахуванням норм Закону № 2116.

У разі, якщо право вимоги за боргом (кредиторською заборгованістю перед покупцем – резидентом російської федерації) примусово не вилучено як об’єкт права власності російської федерації та її резидентів, з урахуванням норм Закону № 2116, то різниці, передбачені пунктом 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не застосовуються (фінансовий результат до оподаткування не зменшується).

Інформації, зазначеної в зверненні Товариства, недостатньо для надання більш конкретної відповіді з питання можливості застосуваннянорм пункту 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Кодексу.

Що стосується формування в бухгалтерському обліку доходів (в тому числі, відображення кредиторської заборгованості перед покупцем – резидентом російської федерації) слід зазначити наступне.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996–XIV, із змінами і доповненнями).

Отже, питання порядку формування в бухгалтерському обліку доходів (в тому числі, кредиторської заборгованості перед покупцем – резидентом російської федерації) належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.