Державна податкова служба Україниза результатами розгляду звернення
Фермерського господарства «» (далі – ФГ) щодопитань, пов’язаних зізміною цільового призначення земельної ділянки: з сільськогосподарського призначення на землі промисловості та внесення цієї земельної ділянки до статутного капіталу іншого підприємства та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ФГ змінила цільове призначення земельної ділянки, а саме з сільськогосподарського призначення на землі промисловості. В подальшому ФГ має намір переоцінити (дооцінити) земельні ділянки по справедливій вартості, та внести до статутного капіталу іншого підприємства.
ФГ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1.чи є обов’язок переоцінювати всю групу основних засобів, а саме земельні ділянки, цільове призначення яких змінилося;
2. як вплине переоцінка (дооцінка) земельних ділянок на фінансовий результат господарства, підприємство перебуває на загальній системі оподаткування;
3. як вплине вибуття ( а саме внесення до статутного капіталу іншої юридичної особи) переоцінених земельних ділянок на фінансовий результат підприємства та оподаткування загалом?
Щодо питань 1-3
Визначення поняття основні засоби для цілей оподаткування наведено уп.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого основними засобамивизнаютьсяматеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Отже, вартість землі не відноситься до основних засобів з ціллю оподаткування.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
При нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються різниці згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.
Пунктом 138.1 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.
Таким чином, положення п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації виключно для активів, що є основними засобами або нематеріальними активамибез урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Водночас зазначаємо, що положеннями Кодексу не передбаченорізниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з переоцінки та передачі земельних ділянок ФГ до статутного капіталу іншого підприємства.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).
Таким чином, питання бухгалтерського обліку операцій, які пов’язані з переоцінкою та вибуттям (передачею) у власність в обмін на корпоративні права земельнихділянок іншому підприємству, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |