Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.04.2024 р. № 2272/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ операції зі списання безнадійної дебіторської заборгованості і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у березні 2015 року Товариством було здійснено попередню оплату за послуги, на суму якої постачальником була складена податкова накладна, а Товариством на її підставі включено суми ПДВ до податкового кредиту. Постачальником послуги надані не були, внаслідок чого у Товариства утворилася безнадійна дебіторська заборгованість.

Товариством у бухгалтерському обліку відкориговано податковий кредит методом сторно.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо відображення вищезазначеної операції у податковій звітності з ПДВ. 

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Відповідно до статті 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові наслідки припинення зобов’язання та терміни позовної давності регламентовані Цивільним кодексом України (далі − ЦКУ).

Згідно зі статтею 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Згідно зі статтею 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ визначено підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ. У разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у зазначеному підпункті, така заборгованість визнається безнадійною.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 3 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами) (далі – Порядок № 21) визначено, що коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).

При заповненні рядка 14 декларації обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Інформація щодо коригування податкового кредиту відображається у таблиці 2.2 додатку 1 до декларації. Зокрема, у графі 3.1 зазначеної таблиці зазначається період складання податкової накладної, яка коригується, у графах 4-7 – коригування (з відповідним знаком) обсягу постачання та суми ПДВ.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200¹ ПКУ та регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України
від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Починаючи із дати запровадження СЕА ПДВ на постійній основі, а саме  з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ ПКУ та пунктом 9
Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума).

Виходячи з положень пункту 200¹.3 статті 200¹ ПКУ та пункту 9 Порядку № 569 реєстраційна сума, у тому числі сума ПДВ за отриманими податковими накладними (∑_{НаклОтр}), обраховується на підставі документів (зокрема, податкових накладних / розрахунків коригування), складених починаючи з 01.07.2015.

Отже, суми ПДВ, зазначені у складених починаючи з 01.07.2015 податкових накладних / розрахунках коригування, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при розрахунку реєстраційної суми платника податку. Водночас коригування платником податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки на розмір реєстраційної суми не впливає.

Таким чином, відповідно до норм ПКУ на дату отримання авансового платежу постачальник зобов’язаний скласти відповідну податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. Покупець на підставі такої податкової накладної включає суми ПДВ до податкового кредиту. У разі якщо після сплати авансового платежу постачання товарів/послуг фактично не відбувається, а дебіторська заборгованість за сплаченим авансом покупцем списується, то операція з придбання товарів/послуг відсутня.

У даному випадку покупець, який на дату сплати авансу за товари/послуги сформував податковий кредит на підставі отриманої від постачальника податкової накладної, складеної до 01.07.2015, але такі товари/послуги не були поставлені,  у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувається списання дебіторської заборгованості, повинен відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при сплаті авансу. Зменшення податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки та відображається зі знаком «-» у рядку 14 декларації та у відповідних графах 4, 5-7 (залежно від ставки податку, за якою нараховувався податок на додану вартість при придбанні товарів/послуг) таблиці 2.2 додатку 1 до декларації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).