Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.04.2024 р. № 2382/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ______ міської організації роботодавців ________галузі (далі – Організація роботодавців) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Організація роботодавців є організацією роботодавців, утвореною відповідно до Закону України від 22 червня 2012 року № 5026-VІ «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» зі змінами (далі – Закон № 5026-VІ), Закону України від 01 липня 1993 року № 3356-ХІІ  «Про колективні договори і угоди» зі змінами та Закону України від 23 грудня 2010 року № 2862-VІ «Про соціальний діалог в Україні» зі змінами.

Організація роботодавців у статусі неприбуткової організації об’єднує роботодавців ________ галузі м. ________та діє в межах власної статутної діяльності.                                      

Організацією роботодавців розглядається питання можливості придбання військових облігацій внутрішньої державної позики (далі – військові облігації).

У зверненні Організації роботодавців викладено таке запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

чи відповідатиме діяльність Організації роботодавців вимогам законодавства щодо перебування у статусі неприбуткової організації у разі використання такою організацією власних коштів на  придбання військових облігацій внутрішньої державної позики та отримання пасивних доходів від проведення таких операцій?

 

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Як встановлено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені організації роботодавців та їх об’єднання.

Правові, економічні та організаційні засади створення і діяльності організацій роботодавців, їх об’єднань, особливості правового регулювання та гарантії їх діяльності, а також основні засади їх взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та їх об’єднаннями, іншими об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями визначає Закон № 5026-VІ.

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 5026-VІ організація роботодавців – це неприбуткова громадська організація, яка об’єднує роботодавців.

Організації роботодавців, їх об’єднання створюються і діють з метою представництва та захисту прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу (частина перша ст. 5 Закону № 5026-VІ).

Основні завдання організацій роботодавців, об’єднань організацій роботодавців  визначено частиною другою ст. 5 Закону № 5026-VІ.

У власності організацій роботодавців, їх об’єднань, як передбачено частиною першою ст. 31 Закону № 5026-VІ, можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на підставах, передбачених законом.

Джерелами формування майна та коштів організацій роботодавців, їх об’єднань відповідно до частини першої ст. 32 Закону № 5026-VІ є: вступні, членські та цільові внески; пасивні доходи; добровільні пожертвування; безповоротна фінансова допомога.

Організації роботодавців, їх об’єднання з метою виконання статутних цілей та завдань мають право здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом створення в установленому законом порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, участі в їх діяльності або в інший, не заборонений законом спосіб (частина перша ст. 33 Закону № 5026-VІ).

Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринка, регулює Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» зі змінами (далі – Закон № 3480).

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону № 3480 інвесторами у фінансові інструменти є фізичні та юридичні особи, у тому числі фізичні особи - іноземці та іноземні юридичні особи, які набули права власності на фінансові інструменти з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або збереження вартості вкладених активів, та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику фінансових інструментів відповідно до законодавства, або в межах виконання повноважень щодо державного управління у відповідній сфері, або які є сторонами деривативних контрактів.

Визначення пасивних доходів наведено у п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Тож обов’язковими умовами перебування організації роботодавців у статусі неприбуткової організації є, зокрема, використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного Закону № 5026-VІ, та заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Отже, організація роботодавців може здійснювати господарську діяльність лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення власних статутних цілей, що пов’язані з представництвом та захистом прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу, а тому проведення операцій з купівлі цінних паперів, у тому числі військових облігацій, такою організацією з метою отримання доходів (прибутків) не відповідає вимогам Закону № 5026-VІ.  

Водночас, здійснення організацією роботодавців у статусі неприбуткової організації інвестицій в цінні папери за рахунок доходів, отриманих такою організацією, є порушенням  вимог, встановлених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування організації у статусі неприбуткової, оскільки такі операції не є фінансуванням видатків на утримання такої неприбуткової організації та не пов’язані з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів її діяльності.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).