Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.04.2024 р. № 2384/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації «________» (далі – Благодійна організація) щодо окремих питань оподаткування операцій з надання благодійної допомоги та міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Благодійна організація, що внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) і не зареєстрована платником податку на додану вартість, має намір надати благодійну допомогу (благодійне цільове пожертвування у вигляді коштів) державному комерційному підприємству (метою якого є отримання прибутку), яке зареєстровано відповідно до законодавства України. Кошти, що планується надати державному підприємству, є грантовими коштами, отриманими Благодійною організацією від міжнародних донорів для цільового використання та будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави та розвиток спроможності державного підприємства, зокрема в сфері впровадження інноваційних технологій. 

У зв’язку з викладеним вище Благодійна організація звертається з такими запитаннями щодо надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи може неприбуткова Благодійна організація надати державному комерційному підприємству благодійну допомогу (благодійне цільове пожертвування у вигляді коштів) на підставі договору про надання субгранту з огляду на приписи Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон  № 5073) та відповідно до норм іншого чинного законодавства України без ризику втрати статусу неприбуткової організації?

2. Чи може державне підприємство отримати від Благодійної організації благодійне цільове пожертвування у вигляді коштів та самостійно вирішувати питання про їх використання відповідно до умов договору про надання субгранту (зокрема, на проєктну діяльність, оплату заробітної плати співробітників державного підприємства, залучених до виконання проєкту, інших витрат, необхідних для виконання проєкту)?

3. Які обов’язкові положення мають бути включені до статуту державного підприємства для можливості отримання ним від організації благодійної допомоги у вигляді коштів згідно з договором про надання субгранту?

4. Чи буде вважатися надання Благодійною організацією благодійного цільового пожертвування у вигляді коштів згідно з договором про надання субгранту державному комерційному підприємству цільовим використанням коштів, якщо діяльність, що запланована в рамках договору про надання субгранту, передбачена грантовою угодою, укладеною між донором та Благодійною організацією?

5. Чи виникають у державного підприємства податкові зобов’язання зі сплати податку на прибуток підприємств, ПДВ чи інших податків при отриманні від Благодійної організації благодійного цільового пожертвування у вигляді коштів? Якщо так, то які саме та за якими ставками?

6. Яким чином державне підприємство має відобразити отримані кошти цільового благодійного пожертвування у своїй фінансовій звітності?

7. У випадку, якщо донорські кошти благодійного цільового пожертвування, наданого державному комерційному підприємству матимуть статус МТД, отриманої згідно з Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153), то чи звільняються від оподаткування податками та іншими платежами відповідно до податкового та митного законодавства України операції, здійснені за кошти такої МТД з урахуванням того, що план закупівлі товарів, робіт та послуг на реєстрацію подано?

8. Чи вважатимуться кошти цільового благодійного пожертвування, наданого Благодійною організацією державному підприємству, доходом (прибутком) такого державного підприємства, який підлягатиме розподілу в якості дивідендів до державного бюджету за відповідний період згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Порядок) або в порядку, передбаченому іншими нормативно-правовими актами? Якщо так, який відсоток прибутку (доходу) підлягає відрахуванню до державного бюджету?

 

Щодо запитань 1 – 4 

Насамперед зауважимо, що відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, тому питання порядку проведення благодійної діяльності, здійснення операцій із благодійною допомогою, у тому числі вчинення правочинів між відповідними суб’єктами господарювання, а також питання організації їх діяльності не належать до компетенції ДПС.

Водночас повідомляємо, що загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом № 5073, що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та ст. 5 Закону № 5073.

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).

Згідно з частинами першою та другою ст. 16 Закону № 5073 благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).

При цьому, благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону № 5073).

Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою відповідно до п. 2 частини  першої ст. 1 Закону № 5073 слід розуміти добровільну особисту та/або майнову допомогу для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Визначення та особливості здійснення благодійної пожертви та благодійного гранту встановлено ст. 6 Закону № 5073.

 Відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 5073 благодійним грантом визнається цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником.

Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога.

До благодійних грантів застосовуються положення про благодійні пожертви, якщо інше не визначено законом.

Як передбачено частиною третьою ст. 6 Закону № 5073, благодійна пожертва, бенефіціаром якої є благодійна організація або інша юридична особа, може надаватися з однією чи кількома відкладальними або скасувальними обставинами, які не повинні суперечити законам України або порушувати права третіх осіб.

Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб (частина шоста ст. 6 Закону № 5073).

При цьому визначення благодійного субгранту Законом № 5073 не встановлено.

Отже, питання порядку проведення благодійної діяльності, здійснення операцій із благодійною допомогою регламентуються Законом № 5073, а питання вчинення правочинів між відповідними суб’єктами господарювання, організації їх діяльності регулюються цивільним законодавством, Господарським кодексом України, нормами спеціального законодавства.

Щодо оподаткування неприбуткових організацій.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Як встановлено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Отже, проведення благодійною організацією у статусі неприбуткової організації благодійної діяльності має здійснюватися з дотриманням вимог Закону № 5073 для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами відповідної неприбуткової організації в межах зазначеного профільного Закону, без розподілу доходів або їхньої частини серед засновників (учасників) такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб.    

При цьому п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

Щодо запитань 5 – 7 

Щодо податку на прибуток підприємств

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Кодексу цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи (п. 1.2 ст. 1 Кодексу).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання благодійної допомоги, що не підпадає під визначення бюджетних грантів згідно з п.п. 14.1.277¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Щодо операцій з МТД.

Пунктами 3.1 та 3.2 ст. 3 Кодексу визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Процедуру залучення, використання та моніторингу МТД, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проєктів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні визначено Порядком № 153.

Згідно з п. 2 Порядку № 153 виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом є резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11, 12 Порядку № 153).

Для державної реєстрації проєктів (програм) реципієнт (реципієнти) та партнер з розвитку або уповноважена партнером з розвитку особа подають в Секретаріат Кабінету Міністрів України в електронному і паперовому вигляді документи, визначені п. 14 Порядку № 153, у тому числі засвідчений партнером з розвитку або виконавцем план закупівлі, що складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 153 (у разі виникнення потреби в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України) (абзац перший п.п. 2¹ п. 14 Порядку № 153).

Державна реєстрація проєкту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153, яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, засвідчується печаткою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п’яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проєкту (програми) (п. 18 Порядку № 153).

Відповідно п. 23 Порядку № 153, у разі виникнення необхідності в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України, Секретаріат Кабінету Міністрів України надсилає у п’ятиденний строк після реєстрації проєкту (програми) ДПС та Держмитслужбі копію реєстраційної картки проєкту (програми) та копію плану закупівлі в електронному вигляді з метою інформування про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проєктів (програм).

Виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. У разі коли виконавцем є юридична особа - нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

Зазначимо, що для цілей оподаткування відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Питання бухгалтерського обліку операцій при здійсненні юридичною особою заходів за рахунок цільового фінансування в рамках реалізації міжнародних благодійних проєктів належать до компетенції Міністерства фінансів України.

При цьому повідомляємо, що викладеної у зверненні інформації недостатньо для надання відповіді щодо права на застосування державним підприємством пільг з податку на прибуток підприємств під час реалізації проєкту, оскільки дослідженню підлягають всі основні умови договору та документів, у тому числі, реєстраційна картка проєкту (програми), складена за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153 (за наявності), в якій передбачено зазначення відповідного міжнародного договору, тощо.  

Щодо податку на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до абзаців другого та третього п. 197.11 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Щодо запитання 5, якщо платник ПДВ отримує від благодійної організації  цільове пожертвування у вигляді коштів, яке не передбачає постачання ним товарів/послуг, і такі кошти, відповідно, не є оплатою вартості таких товарів/послуг, то об'єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні у платника  не виникає та, відповідно, до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються.

Разом з цим, якщо зазначені кошти надходять до платника ПДВ в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, основних фондів, то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ.

Щодо запитання 7 зазначимо, що режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб та не на операції із отримання або використання грантових коштів, а на операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ.

Підставою для реалізації права на отримання податкових пільг є державна реєстрація проєкту МТД. Державна реєстрація проєктів МТД проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Отже, операції платника з постачання виконавцю та/або субпідряднику проєкту МТД ( які є такими виходячи з понять, визначених п. 2 Порядку № 153) товарів/послуг відповідно до договору у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі, які фінансуються коштами МТД, звільнятимуться від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог п. 197.11 ст. 197 Кодексу та Порядку №153). Платник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначатиме і до бюджету не сплачуватиме. У договорі на таке постачання ціна продукції має бути вказана «Без ПДВ».

Щодо запитання 8

Згідно з п. 1 Порядку чистий прибуток (дохід), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за результатами фінансово-господарської діяльності у розмірі 80 відсотків.

Отже у разі, якщо кошти цільового благодійного пожертвування від благодійної організації згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку підлягають врахуванню при визначенні фінансового результату (прибутку), то сума такого благодійного пожертвування враховується при визначенні частини чистого прибутку (доходу), яка відраховується до державного бюджету.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).