Державна податкова служба України розглянула звернення Державного підприємства …. (далі – Підприємство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Підприємство поінформувало, що використовує земельну ділянку комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:00:000:0000) (далі – Ділянка), право користування на яку остаточно не оформлене. На Ділянці розташовані будівлі та споруди, частина яких належить Підприємству.
Підприємство, посилаючись на норми Кодексу та на п.п. 5.3 п. 5 рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (далі – Рішення), яким ставка земельного податку за земельні ділянки, «….право власності на які або право оренди в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки…», просить надати роз’яснення з наступних питань:
1, 2) Чи виникає у Підприємства, як суб’єкта державної форми власності, обов’язок з подання декларації та нарахування податкових зобов’язань з плати за землю, якщо право користування або право оренди на Ділянку на теперішній час не оформлене;
3) Чи правомірно у разі застосування Рішення вказувати нараховану суму земельного податку у податковій декларації з плати за землю як пільгу щодо сплати податку до моменту державної реєстрації речового права на Ділянку.
Питання 1, 2.
Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) у двох формах плати за землю: земельного податку (далі – Податок), який сплачується власниками власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу).
Враховуючи викладене, у Підприємства виникне обов’язок з нарахування та сплати податкових зобов’язань з плати за землю з дати державної реєстрації речового права на Ділянку.
Рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийняті за правилами, встановленими Кодексом, є складовою частиною податкового законодавства (п. 3.1 ст. 3 Кодексу).
При цьому, обов’язковість виконання актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування встановлено частиною першою ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Звертаємо увагу, що згідно з положеннями частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, тощо), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.
Крім того, керуючись частиною одинадцятою ст. 120 Земельного кодексу, набувач права власності на об’єкт нерухомості зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст.ст. 118, 123 або 128 Земельного кодексу.
Питання 3.
Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб можуть застосовуватися до платників Податку. У податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2023 № 520, пільги зазначаються згідно з кодами Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджетів.
Довідники пільг розміщені на офіційному вебпорталі ДПС.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |