Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2024 р. № 2419/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба Україниза результатами розгляду звернення
ТОВ «» (далі –Компанія) щодо відображення у податковому обліку з податку на прибуток підприємств сум зменшення податкових зобов’язань з  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,за 2022 рік, такеруючись ст. 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс)повідомляє.

Як зазначено у зверненні,Компанія має у власності об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які розташовані у м.  «».

Компанією 10.02.2022 було подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік.

На підставі зазначеної податкової декларації Компанією було визначено суму податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік.

Протягом 2022 року Компанія сумлінно сплатила всю суму податкового зобов’язання, що було узгоджено при поданні зазначеної декларації.

При цьому Компанія зазначає, що Законом України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» Розділ ХХ «Перехідні положення» Кодексу було доповнено п. 69.22, яким встановлено особливості нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), який набрав чинності 06.05.2023, діють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Законом № 3050 було врегульовано механізм визначення територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

При цьомуна дату подання Компанією податкової декларації на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік у нього були відсутні підстави для звільнення від обов’язку нарахування та сплати зазначеного податку за
2022 рік.

Як зазначає Компанія узгоджене на той момент (10.02.2022) податкове зобов’язання з податку на нерухомість було у розмірі, яке підприємство узгодило при подачі декларації за 2022 рік. Тому здійснене Компанією коригування декларації з податку на нерухоме майно було наслідком не помилки, а ретроспективної зміни податкового законодавства, що скасувала виконане раніше податкове зобов’язання.

Подання уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно за 2022 рік відбулось у березні 2024 року, тобто як вважає Компанія відбулось узгодження відкоригованого податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості за 2022 рік.

Компанія вважає, що з моменту фактичного коригування суми податкового зобов’язанняз податку на нерухоме майно у Компанії з’явилась обґрунтована підстава враховувати відповідні зміни у фінансовому результаті розрахованому за правилами бухгалтерського обліку.

Внаслідок коригування суми податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно у березні 2024 року у Компанії відбулося зменшення зобов’язання, що зумовило зростання власного капіталу та є підставою для визнання доходу. Зазначена операція була відображена у складі фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за I квартал 2024 року.

Компаніяпросить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.чи є правомірним визнання доходу та відображення результату коригування податкових зобов’язань з податку на нерухомість за 2022 рік у складі фінансового результату у фінансовій звітності підприємства за 2024 рік?

2.чи є правомірним відображення у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами і доповненнями) за 2024 рік доходу, який визнано у результаті коригування податкових зобов’язань з податку на нерухомість за 2022 рік?

 

Щодо питань 1-2

Відповідно до п. 69.22 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення ст. 266 Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

підставою для обчислення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені ст. 266  Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Внесення змін до податкової звітності визначено ст. 50 Кодексу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Отже, фінансова звітність є додатком до Декларації.

У разі виправлення показників у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточненою Декларацією виправлену фінансову звітність.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями).

Отже, платник податку, який  звільняється від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі змінами внесеними Законом № 3050-ІХ, має здійснити перерахунок (зменшення) понесених витрат з їх сплати за 2022 рік, і відкоригувати (збільшити) фінансовий результат до оподаткування на суму зайво визнаних витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та:

подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік разом з уточнюючою Декларацією за цей рік із зазначенням у доповненні до неї пояснення щодо сутності внесених змін у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за 2022 рік;

або

відобразити відкоригований (збільшений) фінансовий результат у Декларації за відповідний період 2024 року у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за звітні періоди 2024 року.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).

Отже, питання відображення у фінансовій звітностівитрат на сплату податку на нерухомість належить до компетенції Міністерства фінансів України.

При цьому, відповідно до п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану (в тому числі і за звітний період 2022 рік), такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).