Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2024 р. № 2455/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального підприємства щодо порядку та нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до місцевого бюджету за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2023 рік, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник повідомив, що фінансова звітність за 2023 рік (форма 2) рядок 2350 чистий фінансовий результат складає позитивне значення. Баланс (форма 1) рядок 1420 за 2023 рік має також позитивне значення (у платника є також збитки минулого періоду).

Також платник повідомив, що декларація з податку на прибуток підприємств подається з додатком РІ, таким чином декларація з податку на прибуток підприємств має від’ємне значення.

У платника виникли запитання:

1. Чи потрібно подавати до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку?
2. Якщо да, то «обсяг чистого прибутку (доходу)» рядок 01 підприємство буде вважати за показником рядка 1420 Балансу (форма 1), чи рядком  2350 (форма 2) чистий фінансовий результат?

Щодо питання 1

Правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України (розділ ХІ «Місцеве самоврядування»), Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280) та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону (частина перша статті 24 Закону № 280).

При цьому пунктом 29 частини першої статті 26 Закону № 280 встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських територіальних громад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 35 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, в порядку, визначеному відповідними місцевими радами.

Таким чином, відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями здійснюється відповідно до порядку та нормативів, визначених відповідними місцевими радами.

Частиною десятою статті 78 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) передбачено, що особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених ГКУ щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Відповідно до частини третьої статті 11¹ Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об’єднання подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Кодексом.

У разі відсутності затверджених відповідними обласними, місцевими, районними радами форм розрахунку частини чистого прибутку (доходу) для комунальних унітарних підприємств, для здійснення відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) платники можуть використовувати уніфіковану форму розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.03.2021 за № 264/35886 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.07.2023 за № 1226/40282, зі змінами та доповненнями) (далі – Розрахунок).

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій пункту 46.2 статті 46 Кодексу).

Згідно з абзацом п’ятим пункту 46.2 статті 46 Кодексу для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 Кодексу (абзац шостий пункту 46.2 статті 46 Кодексу).

Розрахунок, складений наростаючим підсумком за податкові (звітні) періоди – квартал, півріччя, три квартали подається у строки, визначені підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому відповідно до підпункту 49.18.6 пункту 49.18 статті 49 Кодексу  Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

При цьому комунальні унітарні підприємства разом із Розрахунком мають подати доповнення та пояснення щодо прийнятих місцевими радами рішень про встановлення розміру відрахування частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

У такому разі у полі «Наявність доповнення» форми Розрахунку зазначається інформація щодо поданих доповнень та пояснень.

До того ж, під час заповнення Розрахунку комунальні унітарні підприємства проставляють відмітку «Інші» у полі 09 Розрахунку.

Щодо питання 2

Як було зазначено раніше, особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених ГКУ щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (частина десята статті 78 ГКУ).

Так, порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі – Порядок).

Абзацом першим пункту 1 Порядку передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за результатами фінансово-господарської діяльності.

Обсяг чистого прибутку (доходу) відображається у рядку 01 Розрахунку.

Сума чистого фінансового результату (прибутку) визначається за даними рядка 2350 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма  № 2), наведеному у додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868.

Сума капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, розраховується відповідно до пункту 21 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, та з урахуванням періодичності (періоду) зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку, передбачених пунктом 2 розділу II Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за № 1363/13237.

Водночас зазначаємо, що згідно з частиною другою статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Тому стосовно визначення обсягу чистого прибутку (доходу), з якого розраховується частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Крім того, повідомляємо, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено пунктом 57.1¹ статті 57 Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 57.1¹.1 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними      статтею 137 Кодексу.

Підпунктом 57¹.2 пункту 57¹ статті 57 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених підпунктом 57¹.3 пункту 57  статті 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою статтею 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

Також слід відмітити, що абзацом восьмим підпункту 57¹.2 пункту 57¹ статті 57 Кодексу встановлено, що його положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________