Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.05.2024 р. № 2494/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) послуг, які надаються нерезидентами не платникам ПДВ та використовуються в господарській діяльності на митній території України та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок 5% група 3, не є платником ПДВ) та планує отримувати від нерезидентів послуги у сфері інформаційних технологій, які в подальшому будуть використовуватися в господарській діяльності Товариства на території України.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи є об'єктом оподаткування ПДВ операції з отримання послуг від юридичних осіб-нерезидентів, які здійснюють свою господарську діяльність за наступними видами діяльності:

62.09 – Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем;

63.11 – Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність;

63.12 – Веб-портали;

63.99 – Надання інших інформаційних послуг?;

2) чи виникне обов'язок у Товариства, що є неплатником ПДВ, нараховувати та сплачувати ПДВ за отримані вище зазначені послуги від юридичних осіб-нерезидентів, якщо операції з отримання послуг від таких нерезидентів є об'єктом оподаткування податком на додану вартість?

3) чи впливає система оподаткування, на якій знаходиться юридична особа (спрощена чи загальна) в період здійснення операцій з отримання вищезазначених послуг, на визначення об'єкта оподаткування ПДВ?

Разом з тим, у зверненні вказано лише види діяльності, які здійснюють юридичні особи-нерезиденти, але не вказано, які саме послуги від таких нерезидентів буде отримувати Товариство.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V Кодексу, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V Кодексу).

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 розділу V Кодексу. Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 2081 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 розділу V Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V Кодексу.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 208.4 статті 208 розділу V Кодексу).

Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V Кодексу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування (пункт 208.5 статті 208 розділу V Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питання 1

 

Класифікація видів господарської діяльності платника податку не відноситься до компетенції ДПС, у разі виникнення необхідності визначення належності послуг, що отримуються від нерезидента, до тієї чи іншої категорії послуг, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником Державного класифікатора продукції та послуг (далі – ДКПП), за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

 

Щодо питань 2 та 3

 

Відповідно до пункту 208.5 статті розділу V 208 Кодексу отримувач послуг, незалежно від обраної системи оподаткування, обліку та звітності, прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Зокрема, неплатник ПДВ, отримувач послуг від нерезидента, зобов'язаний нарахувати зобов'язання з ПДВ. Згідно з вимогами пункту 208.4 статті 208 Кодексу податкову накладну отримувач послуг від нерезидента – неплатник ПДВ за такою операцією не складає.

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за
№ 159/28289, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пункту 5 розділу I Порядку № 21 отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V Кодексу є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники податку на додану вартість, подають розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (далі – Розрахунок податкових зобов'язань).

Правила заповнення Розрахунку податкових зобов'язань визначено у розділі VII Порядку № 21 та стосуються як неплатників ПДВ – юридичних осіб, які отримують послуги від нерезидента, так і неплатників ПДВ – фізичних осіб – підприємців.

Таким чином, за такою операцією Товариство, як отримувач послуг від нерезидента та податковий агент такого нерезидента, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відсотків та сплатити їх до бюджету, а також скласти і заповнити Розрахунок податкових зобов'язань за відповідний звітний (податковий) період згідно з правилами, встановленими у розділі VII Порядку № 21, та подати до його до контролюючого органу, в якому перебуває на податковому обліку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).