X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.05.2024 р. № 2510/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У зверненні повідомлено, що між платником податків (далі – Орендодавець) та (  ) (Орендарем) було укладено Договір оренди нерухомого майна. 

Згідно умов договору Орендар  зобов’язується перевести на розрахунковий рахунок Орендодавця гарантійну суму у розмірі (  ) гривень.  Гарантійна сума повертається Орендарю після закінчення стоку дії або дострокового припинення договору оренди протягом  п’яти банківських днів.

Згідно листа Орендаря від 22 березня 2022 року зазначається, що з 31 травня 2022 року Договір оренди було розірвано.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання, яким чином відобразити повернення гарантійної суми в податковій звітності платника єдиного податку третьої групи?

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України (далі ГКУ) та іншими законами.

За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу (частина перша
 ст. 199 ГКУ).

Відповідно до частини першої ст. 759 глави 58 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з статтею 546 глави 49 ЦКУ виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

 Договором або законом можуть буди встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі              1 розділу XIV Кодексу, ст. 295 якої врегульовані порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп визначений у ст. 292 Кодексу.

Так, доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Кодексу, до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема, – суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку регулюється ст. 296 Кодексу, згідно з п. 296.1 якої фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Порядок внесення змін до податкової звітності визначено ст. 50 Кодексу, відповідно до п. 50.1 якої у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку регулюється ст. 296 Кодексу, згідно з абзацом першим п. 296.3 якої платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е–резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 Кодексу) (п. 294.1 ст. 294 Кодексу).

Таким чином, у разі якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку в наслідок розірвання договору оренди повертається аванс, отриманий ним у 2022 році і при цьому не здійснює коригування доходу, задекларованого за 2022 рік, то такий платник єдиного податку має право при заповненні декларації платника єдиного податку поданої за звітний період 2024 року провести коригування доходу шляхом врахування суми повернення авансу та відображає у декларації вже відкоригований дохід.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.