Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.05.2024 р. № 2520/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула зверненнящодо порядку визначення податкових зобов’язань і формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством у зв’язку з припиненням виробництваі постачання споживачам теплової та електричної енергії було передано відповідні функції іншому суб’єкту господарювання (далі – третя особа).Товариство застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.

У Товариства наявна дебіторська заборгованість за поставленіта не оплачені споживачами товари (теплову енергію), а також кредиторська заборгованість перед постачальником за отримані та неоплачені товари(природний газ). Товариством за операцією з придбання таких товарів отримано відпостачальника зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну.

Товариством укладено договір про переведення боргу, згідно з яким оплата постачальнику за отримані Товариством товари (які були використані Товариством у господарській діяльності) буде здійснена третьою особою. Таким чином борг перед постачальником погашено шляхом заміни сторони в зобов’язанні відповідно до вищезазначеного договору.

Також Товариство має намір укласти договір про відступлення такій третій особі права вимоги боргу за поставленіТовариством та не оплачені споживачами товари.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодонеобхідності в описаній у зверненні ситуації:

1) нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при списанні дебіторської заборгованості за поставлені та неоплачені споживачами товари у разі відступлення права вимоги такої заборгованості до третьої особи;

2) нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими  пунктом 198.5 статті 198 розділу VПКУ, якщо оплата за отримані Товариством від постачальника товари буде здійснена третьою особою відповідно до договору про переведення боргу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу ІПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правила заміни кредитора у зобов’язанні визначено статтями 512-519 ЦКУ.

Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правила заміни боржника (переведення боргу) визначено
статтями 520-524 ЦКУ.

Так, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи. При цьому під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 розділу ІПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово,
до 01 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу ІПКУ).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу VПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Порядок формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Починаючи із дати запровадження Системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) на постійній основі, а саме з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹розділу V ПКУ (далі – реєстраційна сума).

Виходячи з положень пункту 200¹.3 статті 200¹розділу V ПКУ реєстраційна сума, у тому числі її складова – сума ПДВ за отриманими податковими накладними (∑_{НаклОтр}), обраховується на підставі документів, зокрема, податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015.

Таким чином при реєстрації постачальником в ЄРПН податкової накладної у покупця (отримувача) товарів/послуг формується значення показника ∑_{НаклОтр} та, відповідно, збільшується реєстраційна сума.

Водночас коригування платником податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки на розмір реєстраційної суми не впливає.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, –
у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

За операцією з постачання товарів, дата виникнення податкових зобов’язань за якою визначаєтьсяза касовим методом,обов’язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ виникає у постачальника на дату перерахування покупцем коштів в оплату вартості таких товарів або дату отримання інших видів компенсацій за поставленітовари.

З метою застосування підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ іншими видами компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів (послуг) вважається компенсація вартості таких товарів (послуг) будь-яким способом, відмінним від оплати грошовими коштами.

Таким чином, на дату списання у обліку Товариства заборгованості споживачів за поставлені їм товари у зв’язку з відступленням права вимоги такої заборгованості третій особі (інший вид компенсації) Товариство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів.

Щодо питання 2

За правилами касового методу право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за операцією з придбання товарів виникає у покупця на дату перерахування постачальнику коштів або надання інших видів компенсацій вартості таких товарів (за умови реєстрації постачальником в ЄРПН відповідної податкової накладної).

Отже, якщо Товариство, яке застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, отримало від постачальника товари, але оплата за них такому постачальнику Товариством не здійснюватиметься у зв’язку з укладенням договору про переведення боргу (тобто оплата постачальнику буде здійснюватися третьою особою), то заборгованість Товариства за такий отриманий товар перед постачальником підлягає списанню. При списанні такої заборгованості Товариство включає суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної постачальником та зареєстрованої в ЄРПН.

В той же час, оскільки у ситуації, описаній у зверненні, покупцем на підставі складеної на нього податкової накладної до податкового кредиту включається сума ПДВ, яка фактично постачальнику таким покупцем не сплачувалася (зобов’язання щодо оплати за товарипостачальнику внаслідок укладення договору про переведення боргу переходить до третьої особи), то в межах функціонування СЕА ПДВ податковий кредит покупця підлягає зменшенню на відповідну суму шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, що забезпечує коректний обрахунок реєстраційної суми в СЕА ПДВ (за виключенням випадків, коли перша подія за операцією з постачання товарів/послуг настала до 1 липня 2015 року). Нарахування зазначених податкових зобов’язань з ПДВ у даному випадку здійснюється в порядку, аналогічному тому, який передбачений пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.