Державна податкова служба України розглянула звернення акціонерного товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Податок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство поінформувало, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 об’єкти нерухомості, які розташовані у м. області, а саме: магазин – крупорушка, який розташований по вул., цілісний майновий комплекс, який розташований по вул, лабораторія, яка розташована по вул., нежитлові будівлі, які розташовані по вул. (далі – Об’єкти), дочірнього підприємства передано до Товариства за Актом приймання-передачі та зареєстровані права приватної власності на Об’єкти, про що були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр): реєстраційний номер Об’єкту на підставі свідоцтва про право власності, реєстраційний номер Об’єкту на підставі свідоцтва про право власності, реєстраційний номер Об’єкту на підставі свідоцтва про право власності, реєстраційний номер Об’єкту на підставі свідоцтва про право власності відповідно.
Рішенням Господарського суду області, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду та постановою Верховного Суду у справі (далі – судове рішення), речове право у вигляді права власності Товариства на Об’єкти скасовано.
Товариство запитує, чи виникає податковий обов’язок у Товариства зі справляння Податку за Об’єкти якщо документи, що підтверджують право власності на такі Об’єкти, відсутні.
Порядок справляння Податку визначено статтею 266 розділу ХІІ Кодексу.
Положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу встановлено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей заявником для проведення реєстраційних дій до Державного реєстру (положення статей 2,3,17 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-VI «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).
Положеннями статті 26 Закону визначено, що у разі скасування рішення про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення про скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Слід зазначити, що у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування (підпункт 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 Кодексу).
Оскільки судовим рішенням у справі речові права у вигляді права власності Товариства на Об’єкти скасовано, та відповідні відомості та внесені до Державного реєстру, то у Товариства не виникає зобов’язання зі сплати Податку за зазначені Об’єкти.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |