X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.05.2024 р. № 2522/ІПК/99-00-07-05-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товаристващодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму звернені Товариство повідомило, що за одним зовнішньоекономічним контрактом здійснює експортні операції за декількома митними деклараціями, в тому числі у яких фактурна вартість товару є меншою за 400 тис. гривень.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати консультацію з питання:

Для зняття експортної операції з валютного контролю, незначна сума незавершеної операції (менше 400 тис. грн.) обраховується з вартості усієї партії товару, яка була поставлена на експорт за декількома митними деклараціями, згідно з підписаним додатком/специфікацією до зовнішньоекономічного договору, чи з вартості товару, що був експортований за кожною окремою митною декларацією, не беручи до уваги загальну вартість партії товарузгідно з додатком/специфікацієюдо зовнішньоекономічного договору?

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України», Національний банк України (далі – НБУ) встановлює правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, видає нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій; запроваджує заходи захисту відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Питаннязавершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за експортною операції,якщо сума незавершеної операції є«незначною» (менше 400 тис. грн.),врегульовано постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (далі – Інструкція № 7), а саме підпунктом 1 пункту 9 розділу III визначено, щобанк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунківякщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Також, згіднозпідпунктом 1 пункту 143постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 142 цієї постановине поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті 1 Закону № 2473 валютна операція – це операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта.

Підпунктом 5 пункту 3 розділу І Інструкції № 7 також визначено, що дроблення операції з експорту товару, це штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

операції з експорту товару здійснюються одним резидентом;

операції, пов'язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором);

сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума);

сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.

Тобто,у разі відсутності ознак дроблення операцій з експорту товарів, валютний нагляд здійснюється за кожною окремою операцією (оформленою митною декларацією) сума якої є більшою незначної суми (400 тис. грн.), а не усієї вартості партії товару по зовнішньоекономічному договору.

Водночас, у разі закінчення граничного строку розрахунків за операцією з експорту товарів, яка підлягала валютному нагляду і сума незавершених розрахунків за цією операцією є меншою за 400 тис. грн., така операція знімається банком з валютного нагляду.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).