Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.05.2024 р. № 2524/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                    Товариства щодо включення  до складу доходу платника єдиного податку третьої групи грошових коштів, отриманих за договором доручення, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків та зареєстроване в Реєстрі підприємств, яким надано дозвіл на провадження митної брокерської діяльності.

Зі змісту звернення встановлено, що Товариство згідно наданого зразку договору доручення на надання митно-брокерських та транспортно-брокерських послуг  виступає Повіреним.

Посилаючись на норми Кодексу, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи повинні включатись до доходу платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи, що є повіреним за договором доручення, кошти, що надходять на його рахунок від довірителя в якості компенсації вартості сплачених повіреним від імені довірителя митних платежів, оплата в дозвільні служби України (карантинну, ветеринарну, екологічну, санітарно-епідеміологічну, інші), оплата, пов’язана з виконанням на вимогу митниці робіт по завантаженню, розвантаженню, перевантаженню товарів, послуг вантажних митних комплексів тощо?

Правове регулювання господарських відносини, зокрема, укладання договорів комісії, доручення  та агентських договорів регулюється Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).

Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (ст. 1002 ЦКУ).

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. (ст. 1003 ЦКУ)

Особливості застосування спрощеної системи визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст.292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3  ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Тому, платники єдиного податку першої - третьої групи не мають права здійснювати розрахунки у негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції тощо.

Пунктом 292.4 ст. 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Особливістю договору доручення,  є те, що право власності на товар чи послугу не переходить до повіреного. За посередницькі послуги повірений отримує винагороду від довірителя, яка і є його доходом у відповідності до п. 292.4 ст. 292 Кодексу.

Разом з тим, платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу (абз. 5 п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Тому, серед надходжень, які за договором доручення отримує повірений, доходом визнається лише визначена договором винагорода.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності  визначає Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями) (далі – П (С) БО 15).

 Відповідно до п. 6.2 П(С)БО 15, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як «сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо».

Бухгалтерський облік посередницьких операцій ведеться з урахуванням П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати».

У повіреного доходами і витратами визнаються лише ті зміни, які спричинили зміни активів та зобов'язань. У довірителя здійснення посередницької операції жодних особливих відмінностей у бухгалтерському обліку не зумовлює.

Отже, у разі надання Товариством за договором доручення митно-брокерських та транспортно-експедиційних послуг, доходом є сума отриманої винагороди повіреного. При цьому кошти, що надійшли йому під звіт відповідно до договору (митних зборів і платежів, необхідних для митного оформлення товарів Довірителя; послуг дозвільних, експертних або лабораторних служб; послуг з надання гарантій з метою забезпечення сплати митних платежів (митного боргу для переміщення товарів довірителя по території України або території країн, які приєдналися до Конвенції; робіт по завантаженню, розвантаженню, перевантаженню товарів на вимогу митниці; транспортно-експедиторських послуг, маркування та перепакування товарів, пов’язаних з митними процедурами; послуг митних терміналів; послуг, пов’язаних з переказом коштів та/або розрахунково-касовим обслуговування для проведення вищезгаданих оплат; інших робіт послуг, необхідних для належного виконання доручень Довірителя), не включаються до доходу платника єдиного податку третьої групи.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).