Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.05.2024 р. № 2545/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

 Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Підприємець має намір надавати громадянам, які перебувають на території України, через мережу інтернет консультації із астрології та проводити онлайн уроки з йоги. Оплату за надані послуги Підприємець має намір приймати на своєму сайті через платіжний сервіс.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Підприємець звернувся до податкового органу із наступними запитаннями:

1. Чи є платіжний сервіс НАЗВА «банківською системою дистанційного обслуговування та/або сервісом переказу коштів» в розумінні пункту 14 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), при використанні якого «реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), та розрахункові книжки не застосовуються»?

2. Чи потрібно Підприємцю(який надає послуги через мережу інтернет), при отриманні оплати за ці послуги через платіжний сервіс НАЗВА, застосовувати РРО/ПРРО?

3. Чи є проведення платежу за надані послуги із використанням мобільних банківських застосунків, або систем банк-клієнт використанням «банківської системи дистанційного обслуговування та/або сервісу переказу коштів» в розумінні пункту 14 статті 9 Закону № 265, при використанні якої «реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються»?

4. Чи потрібно Підприємцю(який надає послуги через мережу інтернет) застосовувати РРО/ПРРО у випадку коли клієнти здійснюють оплату за отримані послуги через мобільні банківські застосунки, або системи банк-клієнт за реквізитами електронного платіжного засобу Підприємця?

5. Яка адреса має бути вказана чи яким чином має бути зазначено «Місце провадження господарської діяльності» у випадку коли послуги надаються через мережу інтернет громадянам які перебувають на території України, а сам Підприємецьпри цьому перебуває закордоном, на території іноземної держави?

Перед наданням відповідей на поставлені контролюючому органу питання звертаємо увагу Підприємця, що відповідно до висновків, зроблених Верховним Судом у постанові від 27 вересня 2023 року у справі № 820/8/18, виходячи із вимог, що висуваються до податкового органу в частині форми і змісту індивідуальної податкової консультації, зазначене кореспондує обов’язок платника податків у зверненні про надання такої консультації чітко визначити конкретні норми, щодо застосування яких особа просить надати роз’яснення, а також викласти усі фактичні обставини, з приводу застосування у яких цих норм в особи виникли питання. Лише виконання сукупності наведених вимог зумовлює виникнення у контролюючого органу обов’язку надати податкову консультацію.

Отже, посилання Підприємця у своєму зверненні на індивідуальні податкові консультації та роз’яснення, які надано іншим платникам податків, не може розцінюватись, як наведення фактичних обставин Підприємцем.

Щодо питань 1 – 4

Відповідно до пільги, передбаченої пунктом 14 статті 9 Закону № 265, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

З питань трактування та можливості віднесення тих чи інших продуктів до банківських систем дистанційного обслуговування чи сервісів переказу коштів ДПС керується листом Національного банку України від 13.01.2021 № 57-0010/2314 (вх. ДПС №2024/5 від 13.01.2021) та листом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від 29.12.2021 № 04-32/10-2021/408420 (вх. ДПС № 1039/2 від 30.12.2021),  відповідно до яких: «система дистанційного обслуговування» є продуктом банку, що пропонується/ надається банком своїм клієнтам (фізичним особам/СГ) та який надає можливість клієнтам без фізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціювання переказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжних доручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема, платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, і т.ін).

Банківська система дистанційного обслуговування може бути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).

Сервіси переказу коштів – продукт банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків (далі – НФУ), який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам/СГ), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.

Сервіс переказу коштів може бути реалізований на офіційному сайті банку/НФУ в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку/НФУ та/або у вигляді програмного забезпечення/платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта банку/НФУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше)».

Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання 1 – 4 повідомляємо, що вказаніу зверненніпрограмні продукти,за допомогою яких Підприємцем здійснюється приймання оплати за послуги, можуть бути віднесені до банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів у розумінні пункту 14 статті 9 Закону № 265.

Проведення розрахунків за послуги через такі програмні продукти не потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО Підприємцем.

Поряд із цим, звертаємо увагу, що із аналізу синтаксичної конструкції, використаної законотворцем у пункті 14 статті 9 Закону № 265, вбачається, що зазначена пільга щодо можливості незастосування РРО/ПРРО поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері надання послуг та розрахунки за надані послуги проводять «виключно» за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, а томузазначена пільга втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.

Щодо питання 5

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт291.2 статті 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункту 299.1 статті 299 Кодексу).

Відповідно до п.п. 3 пункту 299.7 статті 299 Кодексу інформація щодо місця провадження господарської діяльності вноситься до реєстру платників єдиного податку.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 статті 298 Кодексу).

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Отже, фізична особа – підприємець, яка виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог статті 298 Кодексу та зазначати у Заяві обов'язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Виконання робіт чи надання послуг на території України (експорт)». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.