Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.04.2024 р. № 2413/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю щодо подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у разі втрати статуса державного підприємства, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні заявник повідомив, що Державне підприємство (далі – Підприємство) було платником частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету та надавало розрахунки (звіти) до міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Водночас заявник повідомив, що 15.02.2024 Підприємство пройшло перереєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб на Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство), тобто з 15.02.2024 року Підприємство втратило статус державного підприємства.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи потрібно за період з 01.01.2024 по 14.02.2024 надати розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за Підприємство?

2. Якщо потрібно, як визначити частку чистого прибутку Підприємства за період з 01.01.2024 по 14.02.2024, якщо звітність за вказаний період не формується?

Щодо питань 1 та 2

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року  № 138 (далі – Порядок № 138).

Пунктом 1 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 46.2 статті 46 Кодексу платники частини чистого прибутку (доходу) подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Форма розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.03.2021 за № 264/35886 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.07.2023 за № 1226/40282 (зі змінами) (далі – Розрахунок).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 Кодексу (абзац п’ятий та шостий пункту 46.2 статті 46 Кодексу).

Згідно з пунктом 46.3 статті 46 Кодексу, якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України  від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Частиною першою статті 8 Закону № 996 встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 996 звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

При цьому звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя статті 13 Закону № 996).

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення встановлений статтею 107 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Так, частиною другою статті 107 ЦКУ передбачено, що після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 107 ЦКУ).

Порушення положень частин другої та третьої статті 107 ЦКУ є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб – правонаступників (частина четверта статті 107 ЦКУ).

Водночас статтею 108 ЦКУ встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Порядок створення господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі встановлено статтею 13 Закону України від 13 липня 2021року № 1630-IX «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі – Закон № 1630).

 Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 1630 товариство створюється як акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю шляхом перетворення підприємства.

Комісія з реорганізації у тримісячний строк з дня затвердження її складу подає уповноваженому суб’єкту управління для затвердження у місячний строк передавальний акт, акт оцінки майна, акт приймання-передачі майна до статутного капіталу, а також проект статуту товариства (частини 1 статті 13 Закону № 1630).

Товариство, створене в результаті реорганізації підприємства, вважається створеним, а підприємство – таким, що припинилося, з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (частина 9 статті 13 Закону № 1630).

Враховуючи наведене, Підприємство мало вести бухгалтерський облік з початку звітного року до дати внесення запису про припинення підприємства/створення товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та подати до контролюючого органу за цей період Розрахунок та фінансову звітність.

Водночас платник подає доповнення до такого Розрахунку, передбачене пунктом 46.4 статті 46 Кодексу, із поданням пояснень щодо обрахованих показників за відповідні періоди у довільній формі (зокрема, надаються копії рішення суб’єкта управління про реорганізацію Підприємства, тощо), із зазначенням про цей факт у таблиці «Наявність доповнення¹⁴» Розрахунку. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Розрахунку. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Крім того, при заповненні поля 9 «Відмітка платника, на якого поширюється стаття 11¹ Закону України «Про управління об’єктами державної власності»» форми Розрахунку проставляється додаткова відмітка «Платник, що подає Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________