Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.05.2024 р. № 2537/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, фізична особа (далі –Установник управління) – є засновником та власником корпоративних прав двох юридичних осіб:

товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство), яке перебуває на спрощеній системі оподаткування, третя група;

адвокатського об’єднання (далі – АО), яке є платником податку на прибуток на загальних підставах, платником податку на додану вартість.

У 2022 році фізична особа передала корпоративні права Товариства та АО в управління суб’єкту підприємницької діяльності (фізичній особі – підприємцю, третя група спрощеної системи оподаткування, далі – Управитель) шляхом укладення договору управління майном (корпоративними правами).

Відповідно до умов договору управління майном, Установник управління передає Управителю корпоративні права в управління на строк, визначений Договором, а Управитель приймає корпоративні права і здійснює від свого імені управління цими корпоративними правами в інтересах Установника управління.

Договором передбачено, що передання корпоративних прав в управління не тягне за собою переходу права власності на ці Корпоративні права до Управителя. Власником корпоративних прав залишається Установник управління.

Згідно з договором управління майном (корпоративними правами), Установник управління сплачує Управителю щорічну плату за управління корпоративними правами в розмірі, визначеному сторонами.

Водночас, на підставі договору Установник управління має право одержувати вигоду (дивіденди) від управління Корпоративними правами. Виплачені Управителю майна дивіденди протягом 10 календарних днів з моменту отримання дивідендів (інших доходів) перераховуються на банківський рахунок Установника управління, зазначений в Договорі.

За результатами фінансового року, Товариство та АО розглядає можливість виплати дивідендів на користь власників корпоративних прав.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Хто вважається отримувачем таких дивідендів для цілей оподаткування: Установник управління (власник корпоративних прав) чи Управитель, який діє на підставі договору управління майном?

2. Чи виникає в Товариства та АО (як податкових агентів у розумінні
ст. 168 Кодексу) обов’язок по утриманню та сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті дивідендів на користь Управителя корпоративними правами на підставі договору управління майнам?

3. Якщо так, то яка ставка податку на доходи фізичних осіб підлягає застосуванню при наступних операціях:

утримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті дивідендів Товариством, яке є платником податку на прибуток на загальних підставах?

утримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті дивідендів АО (платник єдиного податку третьої групи)?

4. Чи може фізична особа – підприємець, який перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група), здійснювати діяльність із управління майном (корпоративними правами)? Якщо так, то чи передбачені податковим законодавством додаткові обов’язки для такого суб’єкта господарювання?

5. Чи підлягатиме включенню в оподатковуваний дохід такого платника сума отриманої винагороди за договором управління майном (корпоративними правами)?

6. Чи підлягатиме включенню в оподатковуваний дохід такого платника вся сума дивідендів, отриманих від Товариства та АО за договором управління майном (корпоративними правами)?

Правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

Згідно з частиною першою ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права, крім майнових прав інтелектуальної власності, та інше майно (частина перша
ст. 1030 ЦКУ).

Установником управління, як визначено частиною першою ст. 1032 ЦКУ, є власник майна.

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (частина п’ята ст. 1033 ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 1034 ЦКУ вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління.

Щодо першого – третього питань

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Таким чином, платіж у вигляді дивідендів здійснюється юридичною особою на користь власника таких корпоративних прав.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема:

пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Пасивні доходи для цілей розділу IV Кодексу – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, дивідендів (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.5.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у
п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу
(п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Згідно з п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у
п.п. 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) оподатковуються за ставкою 5 відсотків.

Доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у
п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 9 відсотків (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи зазначене, у разі якщо дохід у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахований суб’єктом господарювання – платником податку на прибуток підприємств на користь фізичної особи – учасника суб’єктів господарювання, то такий дохід оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою за ставкою 5 відсотків, нарахований суб’єктом господарювання – платником єдиного податку – за ставкою 9 відсотків, та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

При цьому юридична особа – платник  податків повинна виконати усі функції податкового агента, передбачені Кодексом.

Разом з тим, якщо зазначені дивіденди перераховуються на рахунок фізичної особи – підприємця – Управителя майна, яка в подальшому перераховує фізичній особі – учаснику суб’єктів господарювання, то такі дивіденди включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

Щодо четвертого – шостого питань

Управителем може бути суб’єкт підприємницької діяльності (частина перша ст. 1033 ЦКУ).

Згідно з частиною третьою статті 1030 ЦКУ майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя.

Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі і щодо нього ведеться окремий облік.

Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном (частина перша статті 1042 ЦКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік суб’єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Відповідно до п.п. 7 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність з управління підприємствами.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 291 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Отже, фізична особа – підприємець, яка надає послуги з управління майном, за умови дотримання критеріїв, визначених п. 291.4 ст. 291 Кодексу, та з урахування обмежень, визначених у п. 291.5 ст. 291 Кодексу, може перебувати на спрощеній системі оподаткування третьої групи.

При цьому всі кошти у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, що перераховуються на рахунок фізичної особи – підприємця – Управителя  майном є його доходом та підлягають оподаткуванню єдиним податком.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів отриманих відповідно до умов договору управління майна можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.