Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податків хоче зрозуміти податкові зобов’язання та наслідки, що виникають та/або можуть виникнути при отриманні дивідендів громадянином України (фізичною особою), який є учасником юридичної особи – резидента Румунії, та при здійсненні операції з відчуження (продажу) громадянином України (фізичною особою) належної йому частки у статутному фонді (корпоративні права) юридичної особи – резидента Румунії.
Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Яка ставка податку на доходи фізичних осіб та/або інші податки мають бути застосовані до громадянина України (фізичної особи) при отриманні дивідендів в іноземній валюті громадянином України (фізичною особою), який є учасником юридичної особи – резидента Румунії?
2. Як мають бути враховані податки, утримані з громадянина України (фізичної особи), який є учасником (володіє корпоративними правами) юридичної особи – резидента Румунії, в зв’язку з виплатою дивідендів в іноземній валюті у Румунії, під час розрахунку податкових зобов’язань такої фізичної особи при річному декларуванні в Україні?
3. Які звіти, повідомлення в Україні необхідно подати громадянином України (фізичною особою), який є учасником (володіє корпоративними правами) юридичної особи – резидента Румунії (5 відсотків статутного капіталу) у зв’язку з отриманням ним дивідендів в іноземній валюті в Румунії?
4. Яка база для обчислення податку на доходи фізичних осіб та військового збору має бути застосована під час проведення операції з продажу громадянином України (фізичною особою) належної йому частки у статутному капіталі (5 відсотків статутного капіталу) юридичної особи – резидента Румунії?
5. Чи повинен нараховуватися військовий збір і податок на доходи фізичних осіб та за якою ставкою, якщо і під час продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) юридичної особи – резидента Румунії громадянином України (фізичною особою), відсутній інвестиційний прибуток і є документи, що підтверджують витрати на придбання частки у статутному капіталі?
6. Як мають бути враховані податки, оплачені громадянином України (фізичною особою), який здійснює продаж належної йому частки у статутному капіталі (корпоративні права) юридичної особи – резидента Румунії, під час розрахунку податкових зобов’язань (декларування) такої фізичної особи в Україні?
7. Які звіти, повідомлення в Україні необхідно подати у зв’язку з операцією з продажу частки в статутному капіталі (корпоративні права) юридичної особи – резидента Румунії, що належить громадянину України (фізичній особі)?
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди,дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.111 ст. 170 Кодексу.
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення».
Щодо першого питання
Згідно з п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 9 відсотків.
Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Враховуючи зазначене, якщо фізична особа – резидент України отримує дохід у вигляді дивідендів, нарахованих нерезидентом, то сума такого доходу включається до його загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відс., та військовим збором – 1,5 відсотка. При цьому фізична особа – резидент зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплати податкові зобов’язання, визначені у цій декларації.
Щодо четвертого та п’ятого питань
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції, зокрема, з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими ст. 170 Кодексу, виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком (п.п. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).
Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення (абзац третій п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).
Водночас згідно з п.п. «а» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Кодексу не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму,що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.
У випадку, зазначеному, зокрема, у п.п. «а» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Кодексу, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Враховуючи викладене, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов’язані з придбанням зазначеного інвестиційного активу.
При цьому, у разі якщо сума доходу, отримана платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, то такий платник не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Щодо третього та сьомого питань
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи визначено ст. 179 Кодексу.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Форму декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143), із змінами.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Щодо другого та шостого питань
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
Відповідно до п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).
Відповідно до п.п. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Кодексу сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Слід зауважити, що нормами Кодексу не передбачено зменшення податкового зобов’язання з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном.
Таким чином, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання (крім зобов’язання з військового збору) на суму податків, сплачених за кордоном, право на зарахування яких здійснюється відповідно до умов, передбачених п.13.5 ст. 13 Кодексу.
Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |