Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.05.2024 р. № 2598/ІПК/99-00-07-05-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму звернені Товариство повідомило, що в процесі своєї діяльності здійснює операції з експорту та імпорту однорідних послуг (податкового і юридичного консультування, аудиторські послуги, консультування з питань інформатизації, комерційної діяльності й керування, та інші професійні послуги) між компаніями.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1) Чи вважатиметься порушенням вимог валютного нагляду, якщо Товариство припинятиме зобов’язання за операціями з експорту та імпорту послуг шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Чи немає у Товариства обмежень для проведення взаємозаліку за операціями з експорту та імпорту відповідних послуг з точки зору валютного нагляду?

Основним питанням валютного нагляду в ДПС залишається організація і проведення документальних перевірок з питань дотримання встановлених Національним банком України (далі – НБУ) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у тому числі і на підставі отриманої від НБУ інформації про факти порушень суб’єктами господарювання граничних строків розрахунків.

Звертаємо увагу, що термін «товар», відповідно до частини другої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), вживається у значенні визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959).

В абзаці сорок дев’ятому статті 1 Закону № 959 визначено, що «товар» – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Тобто НБУ, уповноважені банки та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику здійснюють валютний нагляд, як за продукцією і роботами, так і за операціями з експорту та імпорту послуг.

Валютне регулювання, відповідно до статті 1 Закону № 2473, це діяльність НБУ та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами господарської діяльності і уповноваженими установами.

НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, та відповідно до статті 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679) до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, і видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, а також запровадження заходів захисту відповідно до Закону № 2473.

При цьому НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб (стаття 56 Закону № 679).

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 уповноважено НБУ встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України (далі – КМУ).

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону № 2473).

Також, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя статті 13 Закону № 2473).

Тобто, НБУ, уповноважені банки та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику здійснюють, у відповідності до діючих норм Закону № 959 та Закону № 2473, валютний нагляд не лише за операціями з продукцією, роботами, правами інтелектуальної власності та іншими немайновими правами, призначені для продажу (оплатної передачі), а також за операціями з експорту та імпорту послуг.

Відповідно до підпункту 2 пункту 14³ постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14² цієї постанови, застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням КМУ відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Підпунктом 5 пункту 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67) установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5, та в пункті 14² Постанови № 18, не поширюються, зокрема, на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.

Пунктом 14⁴ Постанови № 18 визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів з 05 квітня 2022 року здійснюються в повному обсязі не пізніше 180 календарних днів, та з врахуванням установлених НБУ за поданням КМУ винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки. Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

У випадку, коли згідно з укладеною угодою (договором) у зовнішньоекономічній сфері, резидентом здійснено платіж на користь нерезидента, така операція потрапляє в правове поле регулювання Закону № 2473.

Пунктом 14⁶ Постанови № 18 встановлено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Вимоги абзацу першого пункту 14⁶ Постанови № 18 не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями:

1) операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка);

2) з оплати перестрахових премій (перестрахових платежів, перестрахових внесків) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в підпунктах 16 – 19¹ пункту 14 цієї постанови.

Тобто НБУ встановлено обмеження при завершенні здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (взаємозаліку).

Враховуючи зазначене вище повідомляємо, що у разі припинення зобов’язань за операціями з експорту та імпорту послуг шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (за операціями за якими здійснюється валютний нагляд в частині дотримання граничних строків розрахунків), після закінчення встановлених граничних строків розрахунків, такі операції можуть вважатися проведеними з порушенням вимог встановлених частинами другою та третьою статі 13 Закону № 2473.

Водночас зазначаємо, що висновки щодо наявності факту порушення граничних строків розрахунків за імпортною операцією та підстав для нарахування пені, згідно з частиною 5 статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки Товариства.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).