Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.05.2024 р. № 2680/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватного підприємства(далі – Підприємство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реєстрації акцизних складів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство зазначає, що при здійсненні господарської діяльності використовує склади, де розміщені резервуари для зберігання пального загальною ємністю, яка не перевищує 200 кубічних метрів. На кожне місце зберігання отримані ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Також підприємство має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі.

Протягом 2023 року Підприємство отримувало пальне для власних потребв обсязі не більше 1000 кубічних метрів, яке було використане для доставки алкогольних та безалкогольних напоїв.

Крім цього, у 2023 році  Підприємство здійснювало  діяльність з  реалізації

пального через акцизні склади пересувні (власні бензовози, потяг, бензовози перевізників пального).

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи наявний/відсутній у Підприємства обов’язок зареєструвати ємності

для зберігання пального для власних потреб в якості акцизних складів з уніфікованими номерами?

Щодо зазначеного питання

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад – це, зокрема,приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом,зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання –платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Тобто, визначені п.п. б та п.п. в п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу критерії,згідно з якими приміщення або територія не є акцизним складом, застосовуються тільки до суб’єктів господарювання, які не здійснюють, зокрема, реалізацію пального іншим особам.

Розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення),  змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання,

реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється згідно із ст. 232 Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408(зі змінами) затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового зі змінами (далі – Порядок № 408).

Відповідно до п. 5 Порядку № 408 кожен акцизний склад має власний уніфікований номер у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який автоматично присвоюється системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового(далі – СЕА РПСЕ).

Отже, приміщення або території, на яких суб’єкт господарювання (що здійснює операції з реалізації пального іншим особам відповідно до ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі) зберігає пальне виключно для потреб власного споживання, є акцизними складами незалежно від місткості ємностей для навантаження – розвантаження пального та обсягу отриманого пального протягом календарного року і у Підприємства виникає обов’язок щодо:

реєстрації таких акцизних складів в СЕА РПСЕ;

реєстрації усіх розташованих на акцизних складах резервуарів,введених в експлуатацію, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у розрізі акцизних складів–в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Відповідно до п. 128¹.1 ст. 128.¹Кодексу необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Згідно з п. 128¹.2 ст.128.¹ Кодексу відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2000000 гривень.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).