Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.05.2024 р. № 2687/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, у 2020 році платником набуто у власність пайові цінні папери у вигляді інвестиційних сертифікатів пайового венчурного інвестиційного фонду. У поточному звітному (податковому) році було прийнято рішення придбати інвестиційний актив шляхом внесення додаткового вкладу у негрошовій формі – майна (набутих у власність інвестиційних сертифікатів пайового венчурного інвестиційного фонду) – до статутного капіталу юридичної особи – резидента (товариства з обмеженою відповідальністю) в обмін на емітовані ним корпоративні права. Слід зазначити, що справедлива (ринкова) вартість набутих у власність інвестиційних сертифікатів пайового венчурного інвестиційного фонду значно збільшилася, що підтверджується висновком з незалежної оцінки вартості майна, зробленої незалежним оцінювачем безпосередньо перед внесенням таких інвестиційних сертифікатів до статутного капіталу товариства. Зазначена грошова оцінка інвестиційних сертифікатів пайового венчурного інвестиційного фонду була акцептована і затверджена відповідно протоколом загальних зборів учасників Товариства про залучення додаткового вкладу і протоколом загальних зборів учасників Товариства про затвердження результатів внесення додаткового вкладу третьою особою. При цьому платник став учасником такого Товариства з номінальною вартістю частки у статутному капіталі в сумі, що дорівнює грошовій оцінці додаткового вкладу, підтвердженій незалежним оцінювачем, акцептованій і затвердженій відповідними протоколами загальних зборів учасників Товариства.

Під час здійснення вказаної операції з придбання інвестиційного активу були зібрані наступні документи: висновок з незалежної оцінки вартості майна (інвестиційних сертифікатів пайового венчурного інвестиційного фонду, що вносились до статутного капіталу Товариства), зробленої незалежним оцінювачем; протокол загальних зборів учасників Товариства про залучення додаткового вкладу; виписка про обіг на моєму рахунку в цінних паперах, яка підтверджує перерахування інвестиційних сертифікатів пайового венчурного інвестиційного фонду з мого рахунку в цінних паперах на рахунок в цінних паперах Товариства; протокол загальних зборів учасників Товариства, що містить наступні рішення: затвердження результатів внесення додаткового вкладу мною як третьою особою; затвердження розмірів часток учасників Товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесеного мною додаткового вкладу; затвердження збільшеного розміру статутного капіталу Товариства.

У майбутньому не виключається продаж придбаного інвестиційного активу.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку за результатами 2024 року сума майнового внеску платника податку (у вигляді набутих у власність в минулому інвестиційних сертифікатів пайового венчурного інвестиційного фонду) до статутного капіталу юридичної особи-емітента корпоративних прав (резидента), в обмін на такі корпоративні права?

2. Чи зобов’язаний платник податку відобразити в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) рік, у якому відбулося придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав, таке придбання інвестиційного активу?

3. Яке документальне підтвердження (первинні документи) витрат на придбання інвестиційного активу необхідно подати в органи ДПС разом із річною податковою декларацією про майновий стан і доходи за результатами звітного (податкового) року, в якому відбувся продаж інвестиційного активу, що був придбаний шляхом внесення майна (набутих у власність в минулому інвестиційних сертифікатів пайового венчурного інвестиційного фонду) до статутного капіталу юридичної особи – резидента (товариства з обмеженою відповідальністю) в обмін на емітовані ним корпоративні права?

Щодо першого – третього питань

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого
2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Згідно зі ст. 12 Закону № 2275 розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2275 вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою (ст. 21 Закону № 2275).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2
ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9⁴ розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Водночас згідно з п.п. «а» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Кодексу не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Пунктом 176.1 ст. 176 Кодексу визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб,– до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Також слід зазначити, що ст. 1 розділу I Закону України від 16 липня
1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, передбачено ст. 9 Закону № 996.

Таким чином, операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу, а отже сума такого внеску не включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинна включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію у встановленому порядку.

При цьому об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати (вартість внеску до статутного капіталу товариства), пов’язані з придбанням зазначеного корпоративного права. Документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання інвестиційного активу, мають бути документи, що засвідчують факт передачі майна як вкладу до статутного капіталу юридичної особи, зокрема, договір, за умови, що він містить усі реквізити, визначені ст. 9 Закону № 996, звіт про оцінку (акт оцінки) цього майна, рішення загальних зборів учасників товариства про затвердження грошової оцінки вкладу та інші документи первинного обліку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.