Державна податкова служба України, керуючись статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків повідомив, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, фактичний контроль над юридичною особою, що знаходиться на території останньої, було втрачено та, як наслідок, втрачено можливість здійснювати будь-який вплив на діяльність та рішення такої юридичної особи, а також втрачено не лише можливість розпоряджатися активами та прибутком такої юридичної особи, а й взагалі мати доступ до інформації, зокрема й про прибуток.
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Як має діяти фізична особа у ситуації, що склалася з огляду на норми податкового законодавства?
2. Яким чином (у який спосіб) підтверджується втрата фактичного контролю над контрольованою іноземною компанією з огляду на норми податкового законодавства?
3. Чи необхідно відображати у річній декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відомості про частину прибутку контрольованої іноземної компанії з огляду на відсутність фактичного контролю над останньою та неможливістю отримання таких відомостей? Якщо так, то яким чином можливо розрахувати його розмір з огляду на ситуацію, що склалася?
4. Чи необхідно, одночасно з поданням Декларації, подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) до контролюючого органу з огляду на відсутність фактичного контролю над останньою та неможливістю отримання необхідних відомостей для заповнення такого звіту? Якщо так, то за якою формою та які відомості мають бути зазначені у такому Звіті КІК з огляду на ситуацію, що склалася?
5. Чи застосовуються до фізичної особи, що лише юридично володіє контрольованою іноземною компанією, штрафні санкції, передбачені Кодексом, за не відображення відомостей, щодо наявної контрольованої іноземної компанії та/або неподання Звіту про КІК з огляду на відсутність фактичного контролю над нею?
Щодо першого – п’ятого питань
Згідно з підпунктом 392.1.1 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом.
Підпунктом 392.1.2 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.
Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з пунктом 392.1 статті 392 розділу I Кодексу та на неї покладається зобов'язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.
З урахуванням критеріїв, визначених у підпунктах 392.1.1 – 392.1.2 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу підприємство є контрольованою іноземною компанією, а платник податків контролюючою особою.
При цьому Кодексом не визначені критерії для визнання фактичної втрати контролю над контрольованою іноземною компанією.
Згідно з підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 розділу І Кодексу фізична особа (юридична особа) – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 392 Кодексу;
заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 392 Кодексу;
ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147.
Таким чином, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії, зобов'язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки визначені підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 розділу І Кодексу.
Крім того, пунктом 392.5 статті 392 розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК.
Зокрема, підпунктом 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням Декларації або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної Декларації або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною Декларацією або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Отже, контролююча особа зобов’язана подати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням Декларації за відповідний календарний рік.
Відповідно до підпункту 392.5.4 пункту 392.5 статті 392 розділу І Кодексу у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольовані іноземні компанії до дати граничного строку подання Декларації або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені
підпунктами «а» – «в» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу.
Контролююча особа зобов'язана подати повний звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу Декларацію або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок)
Водночас відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків», який набрав чинності 06 вересня 2022 року.
Враховуючи викладене, платнику податків потрібно подати за 2022 і 2023 роки належним чином заповнені Звіти про КІК із завіреними належним чином копіями фінансової звітності КІК, Декларації та додатки КІК (у разі відсутності рішення контролюючого органу про неможливість виконання обов’язків цим платником податків).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_____________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |