Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.05.2024 р. № 2689/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),розглянула звернення(   ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє. 

Платник податків у своєму звернені повідомив, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку  другої групи та має у власності земельну ділянку, яка використовується у своїй підприємницькій діяльності. Вид діяльності фізичної особи – підприємця 45.20 «технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів», в документах на будівлю вказане складське приміщення де фізична особа – підприємець зберігає запчастини та устаткування для своєї господарської діяльності. 

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

        Чи має фізична особа – підприємець – платникєдиного податку другої групи сплачувати земельний податок за земельну ділянку, що використовується в підприємницькій діяльності?

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до ст. 269 ПКУ платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об'єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об'єкти оподаткування земельним податком:

земельні ділянки, які перебувають у власності;

земельні частки (паї), які перебувають у власності;

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Разом з тим платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва(п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Враховуючи зазначене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи звільняється від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такою особою для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.